У мене зараз в родині склалася не проста ситуація. Мама зібралася виходити на пенсію та сподівається, що я допоможу їй потім фінансово.
Я працюю майстром на СТО, зарплата залежить від кількості клієнтів. Буває, що ледь 12 тисяч зароблю, а в сезон міг отримати набагато більше, 20 та вище. Жінка у декретній відпустці, виховує третю дитину. В нас малюки майже одного віку, добре, що одяг один за одним доношують і не треба багато нового купувати.
Виручає, що теща з села передає нам домашні продукти раз на тиждень. Однак, витрачаємо гроші на комуналку, на заправку машини чи на підгузки для дітей. Старший син вчиться у школі та ще ходить на заняття футболом. Це ж ще треба давати гроші на спортивну форму, збори на змагання, грамоти і кубки, оренду приміщення.
І ще й на додачу мама сказала, що вже хоче вийти на пенсію:
– Я вже напрацювалася на 100 років вперед. Годі спину гнути, хочу спокійно відпочити.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Мені ця ідея взагалі не подобається. Он мій кум в таку саму ситуацію попав, правда, його тато вийшов на пенсію завчасно. Він отримує якісь виплати, але то дуже мала сума. І тепер вимагає, аби син оплачував йому комуналку, купував ліки та продукти:
– Мені жінка вже так мізки проїла. Бо тато щотижня просить або 500, або тисячку. Я ж не банкомат.
– А відмовити?
– Ага, аби він потім дорікав, який я син поганий. Наслухався достатньо від нього, повір. Таке враження, що на пенсії всі батьки думають, що мають жити на широку ногу за наш рахунок.
– І що мені робити? В мене мама має на пенсію йти.
– Навіть не смій пропонувати допомогу. Повір, ти потім так гірко пожалієш. Я ті гроші, які витрачаю на тата, міг би вкласти у родину. Та нам навіть ремонт не світить через забаганки батька.
Я не знаю, що робити далі. Жінка ще рік точно не зможе вийти з декрету. Тим паче, що зараз у нашому районі нема місць у дитсадках.
У моєї мами діабет та проблеми зі спиною, треба купувати дорогі ліки та мазі. У нас зараз такий період у родині, що кожна копійка на вагу золота.
Тим паче, маму директор з роботи не виганяє, вона сама хоче піти геть. Хоча може ще ну 3 роки точно працювати спокійно, там отримує пристойну зарплату головного технолога.
З одного боку, я чудово розумію, що батькам треба на старості років допомагати. Однак, я не можу. Нам і так ледь-ледь вистачає, а тут ще й мама – додатковий вантаж на мою шию.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!