До весілля я готувалася дуже ретельно. Мені дуже хотілося, щоб це й справді був найкращий день у моєму житті.
Я довго радилася з рідними, по кілька разів усе переінакшувала, зверталася до спеціалістів. До слова, навіть не йдеться про пишне весілля. Це мала бути вечірка для найрідніших та найближчих, але ж і вона мала пройти якнайкраще.
Хоча заручили не були з розмахом, але витрати виявилися захмарними. Усім членам сім’ї потрібно щось одягнутися, взутися. Мені придбати плаття, зачіска, макіяж. А ще скільки грошей потрібно було на організаційні дрібниці. Всі витрати взяли на себе батьки, а от сукню та костюм для нареченого ми придбали самостійно.
Ресторан обрали гарний, за містом, а торт мала спекти мамина подруга. Вже свято наближалося ближче і ми стали узгоджувати список гостей. Батьки хотіли запрошувати всіх родичів, з якими я майже не спілкувалася.
«Вони багаті, подарунок вам хороший подарують!» – говорили нам батьки.
«А ці гроші ви собі візьмете, машину купите або на квартиру збирати почнете.»
Довго тривали ці суперечки, але ми все-таки дійшли згоди. Батьки погодилися запросити в більшості наших друзів, а не родичів.
Це був неймовірний день, усі щасливі, чудова фотосесія, а згодом і вишукані страви ресторані. Застілля було веселим, а поздоровлення лилися рікою. Дарували гості гроші – складали конверти у святкову коробочку.
Після застілля ми залишилися в номері для молодят.
А вранці моя мама сказала, що коли вона зі свахою виймала гроші з подарованих конвертів, щоб за традицією оголосити суму, один з конвертів виявився порожнім. Цей конверт подарувала моя найкраща подруга, з якою я дружу з дитинства – Аліна.
Зрозуміти це було зовсім не складно, адже всі конверти підписані. Мені стало дуже неприємно, суть не в сумі, яку б вона поставила в конверт, а в повазі. Це просто була зневага до мене і моєї праці. Я подрузі нічого не сказала й ми стали спілкуватися як раніше. Однак свої висновки я зробила.
Відтоді минув уже рік. Тепер на весілля до подруги йду я.
Віддаючи нам із чоловіком запрошення, Аліна наголосила, що подарунок краще приносити грошима. Вони з нареченим хочуть поїхати у весільну подорож. Ну що ж… Тепер я гадаю, як краще вчинити: принести таку ж суму, як вона дала мені чи трохи докласти.
А як гадаєте ви?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!