Я чоловік. І от не розумію логіку всіх свекрух. Чому вони так вороже ставляться до наших жінок?
Якось на 1 курсі я познайомився з Ритою, ми пішли у бар на день студента. Дівчина мені одразу дуже-дуже сильно сподобалася і я намагався завоювати її симпатію. То після пар проведу її до гуртожитку, подарую квіти, куплю якогось ведмедика іграшкового, запрошу в кіно на побачення.
Все у нас було добре, як у звичайних закоханих. Моя мама могла жартувати, що через кохання у мене крила та німб виросли, аж від щастя сяю. Я точно знав, що Рита – це та жінка, з якою хочу прожити все життя, створити родину.
Після 4 курсу я знайшов роботу, мав вже певні заощадження. Тому вирішив зробити Риті пропозицію. Звісно, на розкішну каблучку з діамантами не вистачило, але я вибрав найгарнішу модель. Ми не хотіли робити весілля, а просто розписатися і десь відсвяткувати у колі друзів. Рита навіть не купувала весільну сукню, а взяла вишиванку.
Однак, тоді постало питання з житлом. Ми думали спершу про оренду, якраз грошей сумарно вистачало. Але тоді мама почала намовляти Риту, аби вона переїхала жити до неї:
– У мене ж нормальна ванна, кухня, ремонт зробимо у вашій кімнаті. Чого будете чужим людям такі шалені гроші платити?
Ми погодилися. Рік-другий поживемо разом, я відкладу гроші на житло, аби кредит не брати.
Але, як тільки-но Рита переступила поріг квартири, мама геть змінилася. І в гіршу сторону. Постійно робила зауваження жінці, дорікала, інколи сварила:
“Рита, це чай чи помиї?”
“Господи, хто так речі складає?”
“У тебе руки з одного місця ростуть!”
Потім мама навмисне почала Риті капостити. Переставить її одяг так, що жінка не може найти ні джинси, ні светри. Розбила її улюблену чашку, викидала їжу.
І я бачив, як Риті дуже погано. От вона зі шкіри пнеться, аби мамі сподобатися, аби вони її прийняла в родину. Тому вирішив серйозно поговорити:
– Мамо, а чому ти так Риту не любиш? Раніше казала, що вона така гарна жінка, що ми ідеальна пара.
– Коли я таке казала? Тобі певно приснилося!
– Та як приснилося? Ти казала..
– Мало що я казала. Думала, що у вас несерйозно, так, погратися і все.
Мене шокували ці слова. Тобто погратися? Я ж щиро кохаю Риту, просто життя без неї не уявлю. А мама гадає, що ми просто граємося почуттями один одного.
– Знаєш, ну раз ти так думаєш, то я вже не знаю, що казати. Краще ми переїдемо геть!
Мама думала, що я жартую. Але вже через 3 дні ми переїхали на орендовану квартиру. До біса ту економію, краще збережу нерви коханій. Рита аж наче спокійно видихнула, коли збирала речі в останню коробку.
Тільки я не розумію одного – чому всі свекрухи так ненавидять невісток? Ну що вони вам зробили такого поганого? Треба навпаки радіти, що ми в надійних руках, що наші жінки такі добрі господині. Куди взагалі котиться це світ?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!