Моя мама влаштувала справжній скандал на Різдво. Каже, що я зрадниця і не хочу її провідати у таке велике свято.
Отож, моя мама вже 10 років живе та працює в Португалії. Хоча я не знаю, чому їй погано так жилося в Україні. Мала нормальну роботу та зарплату. А тут раз щось в голову стрілило – і вона вже пакує речі на заробітки.
Я тоді навчалася на 1 курсі у Львові та чудово давала раду. Ще й у гуртожитку попалися нормальні сусідки, ми швидко потоваришували.
Ви не подумайте, що моя мама закордоном гроші лопатою гребла. Раз на 2-3 місяці передавала мені сумку з продуктами та 50 євро.
Ще й постійно дорікала, як їй важко живеться у чужій країні. Хоча такі фотографії викладала у Фейсбуці, наче там на відпочинку. То десь на яхті катається, то в якомусь дорогому ресторані чи на курорті. Мама була і в Парижі, і в Мілані та ще мінімум 5 країн відвідала.
От не було від неї тої допомоги, яку дають всі матері-заробітчанки. Але я не просила грошей, у мене була стипендія.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Так минули роки, мама все менше і менше цікавилася моїми справами. Зате про свої пригоди та кавалерів ніколи не забувала.
Після 4 курсу я вийшла заміж, з чоловіком навчалися в одному університеті, нас друзі познайомили. Мама на моє весілля не приїхала, тільки привітала по телефону та передала 500 євро.
Але зате мама Ореста, Юстина Петрівна, мене прийняла, як рідну доньку. Ми після весілля почали жити разом. Я ні разу не почула від свекрухи докорів чи поганого слова. Навпаки, вона мене любила та всіляко допомагала.
Пані Юстина старша жіночка, вона народила Ореста у 35. І зараз має серйозні проблеми зі здоровʼям. Майже не бачить на одне око, їй важко ходити, варикоз та запалення суглобів. Ну і на додачу – серце, нещодавно робили операцію.
Зараз я доглядаю свекруху. Вона лежача, майже не встає, хіба в туалет пройтися. Але мені не важко, розумію, що це моя родичка.
Чоловік нас забезпечує, у нього висока зарплата, нам вистачає поки.
І я вирішила, що це Різдво ми проведемо у тісному колі – я, чоловік, свекруха та діти. Навіть не стали запрошувати у гості друзів чи кумів. Та і вони самі розуміли, що мені з пані Юстиною важко. А це ще треба 12 страв приготувати, вдома поприбирати.
Однак, неочікувано мама вирішила нагадати про себе та приїхала в Україну на свята:
– Ну що, сюрприз вдався?
– Та не те слово, мамо.
– Слухай, ну ти коли будеш? 23 чи 24 рано? Я сама не встигну до свят…
– Мамо, а я буду у Львові. Ти ж знаєш, свекруха лежача, я не можу її лишити так. І вона важко переносить дорогу.
– Так в чому проблема? Попроси сусідів з нею посидіти чи найми няньку. Я що, дарма приїхала?
– Ну ти можеш приїхати до нас 24 ввечері разом проведемо свято.
– Нікуди я пертися не буду. Ще й жити з лежачою людиною. Мені тих бабусь у Португалії вистачило, надивилася!
– Мамо, я не можу приїхати. Свекруху я не кину.
– Ну ти подивися, вона рідну матусю кидає напризволяще. І з ким я буду святкувати Різдво?
Мама ще 10 хвилин жалілася у слухачку, яку їй Бог дитину погану послав. А потім взагалі кинула трубку та заблокувала мій номер телефону.
Однак, я не розумію, в чому саме винна? Мама за ці 10 років ніяк мені не допомагала. Квартиру не подарувала, на весілля не приїхала. Навіть пропустила хрещення онуків. Коли свекрусі робили операцію, то ми позичили гроші в друзів. Хоча мама знала про наші проблеми, але не поспішала допомагати.
Ну їй розваги були важливіші за рідну доньку. А зараз згадала про мене, послугу зробила, що приїхала на свята! Її ніхто про це не просив!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!