Мама вирішила піти від батька, сказала, що втомилася. Вона мені раніше допомагала з дітьми, так як я пізно повертаюся з роботи. Зараз мені складно, ще й батько один

Я досить давно вийшла заміж, але живу зовсім недалеко від своїх батьків. Вони у шлюбі вже 35 років, я завжди вважала, що у них панує взаєморозуміння, повага та любов. А зовсім недавно моя мама всіх шокувала. Розповіла, що не хоче більше жити з батьком, а тому збирає всі свої речі і повертається у своє місто, де зараз живе її сестра, моя тітка.

Я не можу зрозуміти, чому вона не порадилася зі мною або не поговорила з батьком. Скільки часу вона про це думала? А може вона ще давно хотіла вирватися з родини? Я помітила, що вона більше не усміхалася, зовсім втратила інтерес до життя, не займалася своїм улюбленим хобі, перестала слідкувати за собою. Але ж можна знайти якийсь компроміс, хіба не так?

Зі своїм чоловіком вона не хотіла розмовляти, він її постійно дратував. Я проти, щоб мама розлучалася з батьком. Він добрий та турботливий. Багато жінок би дуже хотіли мати такого чоловіка. Їй вже пізно розпочинати життя спочатку.

Я думаю, що сестра моєї мами намови її. Вона вже втретє розлучилася і тепер живе одна у новому та красивому заміському будинку. Ну і що вони там будуть двоє робити? Відвідувати театри чи кафе? У сестри також є невеличка земельна ділянка. Мама буде вирощувати там овочі та фрукти?

Я кожного дня телефоную мамі та прошу її повернутися додому. У неї є лише одна відповідь: я втомилася від всього, хочу пожити для себе, цей шлюб вже остаточно вичерпав себе. Складається враження, що моя мама ніколи не любила батька. Я вже й не пам’ятаю, що і батько коли-небудь говорив мамі про любов. Але у нас час так багато сімей продовжує жити разом, тому що бояться змін.

Зазвичай буває так, що чоловіки йдуть від жінок, а не навпаки. А в нашій родині відбулася зовсім інша історія: моя мама втомилася, тепер у неї буде нове життя без чоловіка. Як виявилося, що це досить легко зробити.

Раніше, вона мені щодня допомагала з моїми дітьми, оскільки я пізно поверталася з роботи. А жили ми на одній вулиці в селі. Зараз мені стало набагато важче, ще й батько один залишився. Він не вміє готувати, прасувати одяг, та й з внуками йому важко сидіти цілий день. Як виявилося згодом, батько взагалі не пристосований до життя. І тепер я повинна всіх обслуговувати і паралельно працювати.

Мені соромно перед всієї ріднею за свою матір. Як їй надоумити повернутися назад? Я вважаю, що не потрібно розлучатися після стількох років спільного подружнього життя. Боюсь, що батько скоро приведе нову жінку у наш дім. Мені не потрібні лишні проблеми. Що мені робити?

Як ви вважаєте, чи правильно вчинила жінка?

Lida
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: