Моя мама вже 15 років живе та працює в Італії. Вона поїхала туди, коли я ще була зовсім маленькою. В нашій родині не вистачало грошей навіть на те, аби купити якісь продукти додому.
І тому мама поїхала на заробітки. Тоді життя пішло в кращу сторону та я забула, що таке бідність. Звісно, я дуже сильно сумувала за мамою, мені не вистачало її обіймів та поцілунків перед сном. Так, зі мною тоді була бабуся. Але ж це не рідна мама!
Мама не планує повертатися додому. Дуже звикла до Барі, знає мову так, наче там народилася. Ну і головний аргумент – гроші.
– От я приїду і що, буду жебрати на вокзалі? У вас не зарплата, а копійки! – дорікала мама у Скайпі.
Я з одного боку її розуміла. Тому не підіймала більше цю тему. Але на всі свята мама приїздила у гості, привозила нам гостинці, подарунки для онучка Софійки.
Тільки цього разу її наче переклинило. Вибачте за таку грубість, але я просто не знаю, як ще пояснити її логіку.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Мама приїхала декілька днів тому, їй дали відпустку на свята. Привезла мені багато продуктів, для онучки іграшки та одяг. Я вже помалу починаю готуватися до Різдва, купую масло, олію, борошно на пампухи. Хочу все встигнути заздалегідь, аби потім не бігати по магазинах. Тим паче, ви ж знаєте, як під час свят ціни на продукти підскакують.
Але у мами свої плани на святковий стіл:
– Ось, дивися, яка краса.
– Мамо, це що?
– Пуансетія! То така різдвяна зірка, італійці ставлять у будинку. Треба її десь гарно поставити, аби прикрашала кімнату.
– Але ми в Україні, хіба ти забула. Ми хочемо дідуха поставити з соломи. Ну на крайній випадок ялинку штучну дістанемо, ти з Софійкою її прикрасиш.
– Ні. Цього року я хочу святкувати Різдво, як в Італії!
Мене дуже здивувала така поведінка мами. Мало того, що вона на кожному підвіконні поставила ту квітку, що це й привезла якийсь пиріг з цукатами та горіхами, називається панетоне. Чимось дуже нагадує нашу паску, але іншої форми. І каже, що ми обов’язково повинні її скуштувати на Святу Вечерю.
Пампухи вона не навідріз відмовляється робити. Каже, що цього року ми маємо купити спеціальні чемберліні, типу як наші бублики.
Але потім вона взялася за Софійку:
– А ти вже написала листа до Бабо Натале?
– А це хто? Якась бабуся Наталя з Італії?
– Ні, це Різдвяний тато. Дітки в Італії пишуть йому листи на Різдво, замовляють подарунки.
– Але до мене вже приходив Миколай, приніс те, що я хотіла.
Тоді вже мій чоловік не витримав:
– Ну що ви дитині дурницями голову забиваєте? Вона живе в Україні, тут є свої традиції.
– І що? Нехай дитина знає про інші традиції.
Меню в мами на Різдво також дуже дивне – хоче приготувати червоний рис з авокадо та лососем, мариновані кальмари та лосось у вині з лимоном. Мовляв, риба то і так пісна страва і її можна до столу подавати.
– Нащо тобі та кутя? Потім і так зіпсується, ніхто її їсти не буде. А пампухи? Там стільки калорій. Не дивно, що всі українці на свята поправляються і не можуть ремінь защепити.
– Мамо, це наші традиції. Треба поставити 12 страв на стіл, чимось ще годувати колядників. Софійка дуже любить, коли у гості заходить вертеп.
– Ой, ну здуріти можна з вашими традиціями. Де це взагалі написано?
– Ну піти до церкви та запитай у священника, якщо тобі так цікаво.
Мені здається, що мама просто хоче зіпсувати нам Різдво, чесно. До нас у гості мають приїхати свекри, сестра чоловіка з племінниками. І що вони подумають, коли побачать такі дивні страви на столі.
Мама постійно ображається, коли я намагаюся її відмовити від такої ідеї. Жодні аргументи на неї не діють, все робить по своєму. Чоловік вже взагалі каже, що не хоче ніякого Різдва, бо настрій вкрай зіпсовано.
Не знаю, як ще врятувати наше Різдво та не образити маму. Але її вчинки мене дуже засмучують і дратують. Невже вона не розуміє, що Чернівці – то не її італійське Барі, і тут все інакше?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!