Галина самостійно виховувала двох синочків і цього літа вирішила зробити їм сюрприз – зібрала валізи і сказала, що вони їдуть на море. Добралися потягом вночі. Вранці вийшли на місцевий пляж, а там яблуку ніде впасти – стільки людей відпочиває. Діти пищали від радості й одразу побігли у воду. Для Галини море було особливим й воно одразу причарувало жінку. 
Вранці вони відпочивали на пляжі, потім йшли в душ, обідати, трохи відпочити, а ввечері знову виходили на узбережжя – але вже для вечірньої прогулянки. Іванко, менший син, збирав повсюди мушлі, а Степанко був старшим – йому вже 12 років, то ж йому таке було не цікаво, він просто розповідав матері про свої мрії. Хотів хлопець новий спортивний костюм, а ще на екскурсію з класом.
Матір пообіцяла, що як тільки повернеться з моря, одразу придбає все, що він бажає. Галина слухала своїх хлопців, а сама мріяла про звичайне жіноче щастя. Галина жила з чоловіком добре, народила Степанка, потім Іванка й чоловік вирішив поїхати на заробітки в Росію. Так і не повернувся, залишився жити там.
На останок вислав їм три тисячі доларів і сказав, щоб Галина навіть не шукала його. Важко було Галині самій біля дому поратися, та й батька в її житті не було. Її батьки розлучилися, коли Галина ще геть маленькою була. Матір розповідала, що батько закрутив роман з її найкращою подругою і такої зради вона не могла пробачити. 
Його фото Галя також бачила лише раз у житті – у формі моряка, з густим чорним волоссям, а на руці – великими літерами татуювання «МОЯ ГАЛИНКА – МОЄ ЖИТТЯ». Матір намагалася викинути це фото, але Галина ретельно його приховувала.
Так гуляла Галина біля моря з двома синами і мріяла про чоловіка, який буде кохати її і дбатиме про її діток.
– Мамо, я хочу пахлаву, купиш? – почав просити Іванко. –
– Синку, в мене зовсім трохи грошей залишилося.
– Мамо, – клянчив малий. – Ну купи!
Так Галина взяла гаманець і пішла по пахлаву. Недалечко Галя побачила чоловіка, він був літнього віку, а на руках у нього була маленька дівчина. Найдивніше те, що на долоні в чоловіка було татуювання «МОЯ ГАЛИНКА – МОЄ ЖИТТЯ». В Галини серце затріпотіло, й вона одразу почала здогадуватися, хто перед нею.
– Вибачте, – Галя вхопила його за руку. – Ви…
– Що трапилося? Навіщо ви взяли мене за руку?
– Я навіть не знаю, як сказати… просто в мого батька було таке ж татуювання.
Чоловік трішки зашарівся.
– Це татуювання я зробив після народження моєї донечки.
– На руках ваша донька? – Галя кивнула на дівчинку, яку він ніс.
– Ні, – коротко відповів чоловік і став розповідати сумну історію про те, що бачив свою доньку лише тоді, коли їй було декілька місяців. Як він одружився з Ніною (а так звали матір Галини), а потім подруга жінки звела наклеп на нього, бо хотіла їх розлучити. І їй це вдалося. Все, що він встиг – це набити це татуювання.
Галина одразу зрозуміла, про що йдеться й розповіла, що це вона його донька.
– Галю! – вражено мовив чоловік. – То це ти, Галинко? Донечко!
Чоловік став міцно обіймати свою донечку, вони плакали й знову обіймалися. Підбігли сини Галини і вона познайомила їх з дідусем. А ввечері Аркадій Геннадійович запросив Галину з онуками до свого просторого будинку й познайомив зі своєю сім’єю: в нього гарна дружина, ще дві доньки та син.
Тиждень гостювала Галина в батька, а перед від’їздом, Аркадій вручив багато подарунків доньці і промовив:
– Донечко, який я щасливий, що ти знайшла мене, – мовив, витираючи сльози, чоловік. – Я завжди радий тебе бачити, цей дім – твій теж, не забувай про мене, прошу, я не можу втратити тебе ще раз.
– Я люблю тебе, татко! – прошепотіла Галя
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!