У нашій родині є традиція – на Великдень ми всі з’їжджаємося до мами. І обов’язково готуємо подарунки один одному. Цей рік не став винятком.
Напередодні свята я з чоловіком приїхала до мами. Вона зараз живе сама. Тата вже 5 років немає з нами. Мій молодший брат вчиться на магістратурі, буде архітектором. Обіцяв приїхати з дівчиною, будемо знайомитися.
Також приїхала моя старша сестра Ліля. Її чоловік не зміг приїхати. Тому вона була тільки з Арсенчиком, моїм племінником.
Тож в день свята, за обідом, ми обмінювалися подарунками. Найдовше я обирала подарунок мамі. Все ніяк не могла придумати, що купити. Нарешті, визначилася і придбала мультиварку. Річ корисна, значно спрощує процес приготування їжі. А мама у мене медсестрою в лікарні працює позмінно. От думаю, буде дуже зручно – все закинула, час виставила, прийшла, а тепла вечеря вже чекає.
Мамі дуже сподобався подарунок. Та й сестра оцінила.
– У мене вдома схожа мультиварка. Так зручно з нею. От тільки нещодавно зламалася. Все ніяк в ремонт віднести не можу.
Ми ще довго сиділи говорили. Та вихідні швидко минули. Треба було збиратися додому. Найпершими поїхали брат з нареченою. У них поїзд був о 12 годині.
По обіді Ліля почала збиратися додому. Вони з Арсенчиком приїхали машиною. Тому мама ще загрузила картоплі домашньої, консервації. Я коли допомагала заносити речі в автомобіль, помітила знайому коробку. Одразу запитала в мами.
– Це що мультиварка, яку я подарувала тобі?
– Так, доню. Ти ж знаєш у Лілі якраз зламалася. Мені скільки там треба варити, а в неї ж сім’я. То я й віддала. Ти ж не ображаєшся?
Я нічого не відповіла і вирішила не влаштовувати скандалу. Хоча, відверто кажучи, мене обурив вчинок мами. Та і те, що Ліля не відмовилася взяти мультиварку вразило не менше.
Під вечір ми з чоловіком теж зібралися і поїхали додому. Проте, я таке не втрималася і подзвонила сестрі.
– Лілю, а нащо ти взяла ту мультиварку?
– Мама мені її передарувала. Сказала їй не дуже потрібна, а мені пригодиться.
– Я тебе не розумію. Ти запросто можеш купити собі нову. Невже ти вважаєш це нормальним? Вже хоч би брала, коли я не бачитиму.
Після цього я просто поклала слухавку. Мені зовсім не хотілося говорити з сестрою. Та і на маму я трохи образилася. Вона вкотре підкреслила як любить Лілю. А на мої почуття їй, певно, зовсім байдуже. Може в цьому немає нічого поганого. Але я б так ніколи не вчинила.