Склалося так, що ми з сестрою швидко подорослішали. Батьки, звичайно, дбали про нас, але для них виховання дітей ніколи не було на першому місці.
Одразу після вісімнадцятиріччя мама з татом відправили нас у вільне плавання.
Щодо фінансового забезпечення нашої сім’ї, то у нас була нестандартна ситуація. Вийшло так, що жінка заробляла більше, ніж чоловік. Мама мала хорошу посаду, яка вимагала доглянутого зовнішнього вигляду. Тим часом тато працював на заводі, але й він звик до хорошого життя.
Згодом Світлана, молодша сестра, вийшла заміж. Вона оселилася у квартирі чоловіка разом зі свекрухою. Вони добре ладнали, разом господарювали і допомагали одна одній.
Після народження перших онуків мої батьки не мали бажання проводити з ними час. Вони казали, що своїх дітей виростили, а чужими займатися не хочуть. На старості літ вони вирішили пожити у своє задоволення.
Прийшов і мій час стати дружиною. Мама з татом також не допомагали нашій молодій сім’ї.
Днями батьки звернулися до Світлани з проханням. Вони хотіли, щоб їхній зять поклав у квартирі плитку, адже він працює будівельником і займається ремонтами. Тим паче діти повинні дбати про своїх стареньких пенсіонерів.
Сестра згодилася допомогти, але її чоловік відмовився, мовляв, він зі своїм тестем та тещею практично не бачився. Через це назріває родинний скандал, але хіба можуть тепер батьки обурюватися через таке ставлення?
А як ви вважаєте, чи повинні діти допомагати своїм батькам, які живуть виключно у своє задоволення?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!