“Мамо, а нас можуть розлучити, якщо я на 7 місяці вагітності?”- мене шокувало таке запитання доньки.

Зараз моя донечка Євгенія вагітна, 7 місяць пішов. Однак, коли подивлюся на неї – то аж до сліз шкода стає. З красивої та стрункої дівчини вона перетворилася на занедбану жінку. 

Тиждень тому вона прийшла до мене у гості. Я купила для неї сорочечку, сукню, дала ще великий пакет з продуктами. Поставила і свіжі помідорчики з дачі, домашню консервацію, відерце полуниці та абрикосів. Адже я знаю, що зять Дмитро їй ні копійки не дає. Ні на косметику, ні на одяг. Тільки може виділити 2 тисячі, аби вона купила продукти додому. 

До весілля моя Євгенія працювала у престижній фірмі. Вже у 25 зуміла купити окрему однокімнатну квартиру та машину. Її зарплата дозволяла ходити у салони краси, відпочивати з подругами закордоном. Купувала дорогий, брендовий одяг, мені дарувала гарну косметику та путівки на тури Європою. 

 І 2 роки тому вийшла заміж за Дмитра. Хлопець здався мені хорошим, але от щось мені всередині не давало спокою. 

Коли почалася війна, то Дімку звільнили з роботи. Декілька місяців вони жили на заощадження доньки. Вона хотіла зробити ремонт на відкладені гроші, однак, довелося їх витратити на комунальні послуги, продукти. Ще й так ціни підскочили, що просто жах. Добре, що я на дачі деякі продукти вирощувала та дітям передавала.

Тільки восени Діма знайшов якийсь підробіток, лагодив машини на СТО. І одного дня приволік додому… спортивний мотоцикл:

– Колега продав мені під виплату. Ото буду ганяти, як у Форсажі. 

– Але навіщо? Це марна трата грошей. Краще б відклали на….

– А тобі яке діло, куди я свою зарплату витрачаю?!

І поки моя донька сиділа у холодній квартирі без генератора (тоді вимикали світло), Дмитро катався на мотоциклі. Майже всю зарплату витрачав на паливо та ремонт деталей. Там щось пофарбував, тут купив нові фари. Про жінку геть не думав! 

У грудні моя донечка завагітніла. Я щиро сподівалася, що хоча б поява дитинки змусить змінитися. Хай візьметься за голову, відкладе гроші, продасть той ненависний мотоцикл.Однак, дарма. Бог, певно, мої молитви так і не почув.

Пошепки

До 6 місяця донька ще працювала на роботі. А потім вийшла у декретну відпустку. Зі своєї зарплати донечка відклала деякі кошти. Але їх вже досить мало.

– Просила дати мені гроші на новий одяг, бо в джинси вже геть не залізаю.

– А Дімка що?

– Сказав йти на секонд, там новий завіз. І дешевше коштує. Ось ці штани купила. Вони були з діркою, але я їх зашила. 

Моя донечка їздить маршруткою на огляд до лікаря, бо Діма навіть на таксі гроші не дає. Євгенія хотіла народжувати у приватній клініці, взяти окрему палату з душем. Але чоловік не погодив і зараз вона стоїть на обліку у державній. А там можуть так нахамити та довести до сліз, що словами не передати. 

І тиждень тому Євгенія прийшла у гості. Я дала одяг., продукти. 

– Мамо, а якщо я вагітна, то нас можуть розлучити чи ні?

– Не знаю. Думаю, що все можливо. А ти чому питаєш?

– Та от нема вже сил терпіти Дімку. Він про мене та дитину геть не думає. Я на 7 місяці з великим животом пішки ходжу, підлогу мию, на 8 поверх пакети з продуктами ношу. А він мені навіть посуд не хоче допомогти помити. Каже, що я і так вже в декреті та в мене почалася відпустка. А що буде, коли дитинка народиться?

І знаєте, я буду тільки рада, якщо моя донька піде геть від Дмитра. Ми удвох нормально впораємося. Бо такий чоловік – то швидше тягар, ніж поміч. Добре, що вона зараз це усвідомила та набралася сміливості. Інакше б роками страждала. 

Варто покинути такого чоловіка чи дати йому другий шанс? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!