– Мамо, дай 8 тисяч, щоб Ігоря від армії відкупити! – Я довго чекала, коли зять за розум візьметься. Та все марно

Я завжди казала донечці, що буду допомагати їй лише до шлюбу. І так дуже багато зробила для дітей. Коли Каті виповнилось 15 я поїхала на заробітки до Італії. Висилала їм гроші на все необхідне, оплатила навчання. 

Згодом дала кожному по 5 тисяч євро на власну справу. Син витратив фінанси з розумом. Відкрив сервіс з ремонту техніки. Згодом почав добре заробляти, квартиру купив. Донька ж закінчила курси перукарів і збиралась салон відкривати. Та тоді зустріла свого Ігоря. Хлопець переконав її вкластися в якусь аферу. Так Катя й втратила всі гроші. 

Я просила доньку не поспішати зі шлюбом, та вона завагітніла і вибору вже не було. Я дала їм на честь весілля три тисячі три тисячі євро і попросила.

– Не витрачайте марно. Економте, хто ж знає, що далі буде!

Зять все чекав, що я їм квартиру подарую. Та я цього вирішила принципово не робити. Житло для себе придбала й робила там ремонт. Згодом висилала Каті дитячий одяг і всілякі італійські продукти, та не більше. 

Молоді жили зі сватами. Хоча місця там не так вже й багато. Будинок на три кімнати, їм одну виділили. До початку війни вже було ясно, що Ігор не той чоловік на котрого можна покластися. Грошей багато не заробляв, витрачав не знати на що. Саме тому після 24 лютого я відразу донечці запропонувала:

 – Бери сина і виїжджай до мене. Оформимо документи, матимеш виплату, я допомагатиму!

 – А як же Ігор? Я його не залишу!

 – От і дарма!

Пошепки

Мені було дуже шкода, що донька не використовує шанс, котрий я їй пропоную. Та минуло пів року і вона мені зателефонувала в сльозах. 

 – Мамо, дай 8 тисяч євро. Треба Ігоря відкупити від армії.

 – Як ти це зробиш?

 – Він знайшов людей, котрі допоможуть.

 – Доню, це великі гроші. Нехай його батьки думають, де їх взяти!

Страшенно образилась на мене Катя. Та минуло кілька місяців і вона заспокоїлась. Ігор сидів дома, навіть в магазин не виходив, аби не забрали. Нещодавно я приїхала. Якраз мала перевірити свою квартиру, адже там все доробили. Якось і прийшла до доньки в гості. Ми посиділи, повечеряли, я чимало подарунків привезла. А тоді вийшла у двір, чую, зять стоїть курить і зі сватом говорить:

 – Ця відьма стара вперлася, не хоче квартиру давати. Я думав мені пощастило, теща в Італії, та це жах якийсь!

Я хотіла відразу розповісти все Каті, та стримала себе. А тоді мені знайомі розповіли, що Ігор примушує Катю в усіх знайомих гроші позичати. Виявляється, вони вже повно боргів мають. Я не знаю, що з цим робити. Допомогла б донечці, якби вона зятя покинула, але його утримувати не збираюсь. Порадьте, як бути?

 

IrynaS
Adblock
detector