Мені 58 років і моє життя було вкрай важке. З 18 років я працювала. Адже батьки були бідними людьми, я мусила їм допомагати, вдома зростало ще троє менших дітей. Далі я зустріла Костю. Закохалася й охоче погодилася вийти за нього.
Та мій перший чоловік виявився далеко не доброю людиною. Він щодня випивав і бив мене. Одного разу на шостому місяці вагітності я мало дитину не втратила після сварки. Щастя, що лікарі вчасно приїхали.
Згодом народилась Тетяна, моя старша донька. Та навіть після цього Костя не почав до мене краще ставитися. Врешті, коли дочці було два роки, я взимку із нею на руках просто серед ночі тікала з дому. Мене тоді подруга прихистила.
– Ти мусиш розлучитися, аби захистити дитину.
– А що ж я сама робитиму?
– Мій брат давно тебе кохає. Охоче забере разом з донькою. Щоправда, він в селі живе.
Дмитро був доброю людиною. Він мені також подобався. З часом ми почали спілкуватися і все ж до нього поїхала. Та другий чоловік звик до важкої праці й того ж вимагав від мене. Я щодня прокидалась о 4 ранку, готувала їсти, доглядала худобу і йшла на голод. І так до пізньої ночі.
Згодом в мене народився син Андрійко. Та потім Дмитро раптово захворів. Нам довелося все продати, аби грошей вистачило на лікування. Та це не допомогло. Два роки тому мого чоловіка не стало.
Врешті я вирішила продати будинок і переїхати із сином до міста. Тетяна на той момент вже університет закінчила і заміж вийшла. Минуло кілька років і в неї народився син Назарко. Ми жили дуже скромно, та я завжди намагалась тішити онука подарунками. Бодай дрібничку, але приносила.
Таня ж вийшла заміж за досить заможного хлопця і зовсім забула, з якої вона сім’ї. Нещодавно просто в присутності свахи присоромила мене:
– Не принось Назаркові китайські іграшки. Нам не потрібен цей мотлох.
Мені було так прикро. Адже донька знає, що я не можу купувати дорогі речі, але все ж хочу якось потішити дитину. Як я буду приходити з пустими руками?
Не знаю, як тепер взагалі з донькою спілкуватися? Чи краще уникати зустрічей?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!