– Мамо, ми скоро переїдемо! Радій! – Та замість втіхи від такої новини – я лиш заплакала. Що тепер буде?

Важко пояснити вам свої почуття, та спробую. Син мій вже давно одружився. Дівчину знайшов добру і гарну. Я про таку невістку, як Інна, і не мріяла. Вона охоче мені допомагала, а щовечора зі мною дивилась серіал. Це таке щастя, коли дружина сина тобі наче подруга, донька рідна.

Діти скаржилися, що заробити на власне житло в такій країні вони ніколи не зможуть. Та я заспокоювала.

 – А хіба ж вам не добре зі мною! Що ще треба?

 – Мамо, зрозумій! Ми хочемо двох дітей. А всі разом де вмістимося. Діти виростуть, їм простір потрібен!

 – Нічого, якось впораємось.

Так ми й жили. Скоро Інна завагітніла. У бідненької такий токсикоз був, ледве з ліжка вставала. Та я їй в усьому допомагала. Знаю ж. як воно важко для жінки. Потім народилася моя онука Вікуся. Прекрасна дівчинка з блакитними очима. Я наче помолодшала біля цієї дитини, сенс життя з’явився. 

Та одного разу син прийшов додому і повідомив:

 – Ми скоро переїдемо! Радій за нас!

 – Куди? 

Пошепки

 – Інна спадок отримала, від тітки. Гарну двокімнатну квартиру. Ми й не очікували на такий подарунок. 

 – Але що я без вас робитиму?

 – Мамусю, але ж ми не їдемо в інше місто.

Я розуміла, що маю радіти, та сльози самі на очі наверталися. Раптом прийшла Інна, обійняла мене і сказала:

 – Я відчувала, що це буде важко. Та і я не хочу далеко від вас жити. Пропоную продати обидві ці квартири й придбати будиночок. Дітям там краще буде зростати. 

Як я зраділа. Це й справді чудова ідея. Син охоче погодився, він змалку мріяв про власний двір. 

Знаю, що в багатьох стосунки з невісткою не складаються. Та мені пощастило! Дякую за це Богові!

А ви вірите, що невістка може бути, наче рідна дитина?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector