Досі не розумію, чому я обрала Віталія. В мене дві вищі освіти, працюю на кафедрі фізики в університеті, мені пророкують наукове майбутнє. А чоловік мій звичайний хлопець, будівельник.
Пояснення одне – кохання. І я думала, що це велике почуття здатне об’єднати усіх. Та це не так.
Віталій виріс в селі. Його батьки досі там живуть. А я взагалі не планувала заміж виходити, але коли з ним познайомилась – змінила своє ставлення до шлюбу.
А сталося все досить романтично. Я найняла бригаду, аби в моїй квартирі зробили ремонт. В ній і був Віталій. Ми почали спілкуватися. Він здавався мужнім, справжнім чоловіком. Згодом почали разом жити. Мені подобалось, що він нарешті навів лад в моїй оселі, все ремонтував. Серед науковців таких чоловіків немає.
Згодом ми одружилися. Тоді й почалося найцікавіше.
– Мамо, навчи Діану огірки закривати! Вона не вміє. – Заявив мій чоловік, коли ми приїхали до його батьків в село.
– А нащо мені їх закривати? Піду в магазин і куплю!
– Е, ні, то не такі! Я то не їстиму.
І уявіть, увесь наступний день я проходила майстер-клас із консервації. Це було жахливо. Свекруха прискіпувалась до кожного мого руху. Та це був лише початок.
Мало не щодня випливали нові сюрпризи. Повертаюсь я стомлена з роботи, а Віталік каже:
– Не хочеш вареників наліпити?
– Слухай, я стомлена. Зараз куплю в магазині.
– Ти що? То гидота.
І після кожної нашої сварки чоловік дзвонив своїй мамі й скаржився.
– Вона постіль не прасує, прибирає лишень в суботу.
Мені все це страшенно набридло. Одного разу він зчинив скандал через те, що я його шкарпетки неправильно в шафі склала. Це виявляється також моя робота. І коли знову розповідав неньці, яка ж я погана, я почула її пораду. Мовляв, чому ж не обрав Ганну – нормальну сільську жінку. На що він відповів, що щодня пише тій Ганні, а вона не хоче з ним бути.
Згодом, коли Віталій пішов в душ – я все ж зазирнула в його телефон. І побачила безліч смс. Він все просив Ганну, щоб пробачила. Обіцяв мене покинути відразу ж.
Звичайно ж, я попросила Віталія піти. Він благав не виганяти, казав, що немає куди йти. А згодом ще й приходив – хотів повернутися. Найцікавіше було пояснення, що Ганна його однаково не хоче.
Для мене ці стосунки стали доброю наукою. Ніколи люди з різних світів не зможуть разом бути. Ви згодні?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!