На Водохреща навідувалися до свекрухи в гості. Чесно кажучи, квартирка у неї вже така нещасна і занедбана, соромно в таку навіть когось запросити. От ми й запропонували Валентині Петрівні зробити в хаті бодай косметичний ремонт. Павло якраз премію на роботі отримав, та і я щось відклала на чорний день, як то кажуть.
Свекруха, як будь-яка людина у віці, не дуже горіла бажанням щось змінювати у своїй квартирі, але ми її переконали:
– Валентино Петрівно, ну, гляньте ж на ті стіни – все обдерте, зжовтіле. Не вистачало, аби та штукатурка ще на голову вам посипалася. А як захочете когось зі своїх подруг з церковного хору запросити на чай?!
Це вже був залізний аргумент, тому старенька одразу кивнула головою на знак згоди.
Все йшло чудово рівно до моменту, коли майстри зачепили питання антресолей.
– Господарі, будемо це прибирати? Це ж пережиток радянських часів.
– Яке прибирати?! Що ви таке кажете?! Антресолі мені лишіть! А де ж я буду зберігати свої закрутки, коробки із взуттям?!
– Мамо, та ми ж тобі нову шафу в коридорі поставимо – там все й складатимеш.
– Аякже! Квартиру буду собі захаращувати! Ні, на те колись ті антресолі і робили, щоб слугували, як комора.
От і як переконати пенсіонерку, що треба позбуватися всього радянського, особливо в такі часи, чи махнути рукою і залишити свекрусі ті антресолі?!
Порадьте…
А у вас в квартирі є антресолі?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!