Моя Олеся – чудова, ніжна дівчина. В дитинстві вона була вкрай тихою, ніколи не вередувала, в магазинах подарунки не вимагала. Жодних проблем із нею я не мала.
Вже з 15 років донька зустрічалась з хлопцем. Його звали Микола, був старшим на два роки. Тоді я й помітила, що Олеся спокій втратила, вночі погано спить, часто плаче. Я все розпитувала:
– Може варто його покинути? Знайдеться інший!
– Ні, я його кохаю, це просто непорозуміння.
Вони зустрічалися, сварилися, а тоді знову мирилися. Та мені все ж здавалося, що цей хлопець не надто уважний до моєї донечки. Квітів їй ніколи не дарував, в кафе не водив. Хіба що на свята. Найбільше запам’яталося, як на 18-річчя Микола із самого ранку прийшов з квітами й невеличким пакуночком. Там був золотий кулон у вигляді сердечка.
Коли Олеся вступила в університет, вона сказала, що не хоче жити в гуртожитку. Разом зі своїм хлопцем вирішила винаймати невеличку квартиру. Я була проти такого, адже розуміла – це серйозний крок.
– Ти ж розумієш жити з хлопцем, навіть не розписавшись не добре. Він пограється і піде іншу шукати!
– Микола обіцяв, що згодом ми заробимо грошей і одружимось. Але життя коротке – нащо чекати?
Як я її не вмовляла зачекати – донька не слухала. Згодом вони почали жити разом. Мені доводилось оплачувати частково оренду, адже донька хотіла покинути навчання і влаштуватись на роботу. Цього допустити я не могла.
Роки минали, Микола закінчив університет, зробив офіційну пропозицію Олесі. Ми вже гроші на весілля зібрали. Влітку майбутній зять відвіз доньку на море, а восени вони мали побратися.
Та нещодавно, я повернулась з роботи додому і побачила, що Олеся з валізами приїхала до нас. Вона гірко плакала.
– Доню, що трапилось?
– Весілля не буде. Микола іншу зустрів, а мене вигнав. Ще й вимагає, аби я йому віддала усі гроші, які він на мене за ці роки витратив.
– І скільки ж це?
– 50 тисяч гривень.
Такого я аж ніяк не очікувала. Крім того, щось мені не віриться, що такі дорогі подарунки Микола їй дарував. Але я зовсім не знаю, як правильно вчинити. Віддати ці гроші чи ні?
Я вважаю, що все це наслідки такого життя до шлюбу. А ви як гадаєте?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!