– Мамо, за що мені таке життя?! Може, я проклята? – Дитинко, це все через мене! Маю на душі один дуже тяжкий гріх…

Всі в селі обговорювали цю новину. Іра вирішила вигнати свого чоловіка з дому. Зібрала всі його речі й виставила за поріг. А через тиждень, той самий Володя прийшов просити вибачення у своєї першої любові – Марини. Просив на колінах пробачити його, через те що покинув її перед самим весіллям.

— Що ж таке трапилося? — гуділо все село. — Іра ж його так любила. Хоч Володя й пив багато, а інколи міг і руку підняти. Багато жінок в селі не раз їй говорили розлучитися з ним, але вона стояла на своєму — «люблю — і все!»

Проте, ніхто не знав правди, окрім її матері та Іри.

Одного вечора Володя, знову прийшов додому напідпитку. Алкоголь завжди змінював його. Цього разу він знову почав бити свою дружину. За 10 років спільного подружнього життя Іра вже звикла до побоїв, тож вона притулилась до стіни та закрила обличчя руками й мовчки приймала удари. Колись вона старалась дати відсіч, але з часом зрозуміла, що нічого не може вдіяти. Закінчивши свою справу, Володя ліг на ліжко й заснув. Жінка зняла з нього взуття, куртку та пішла в іншу кімнату. На неї зі слізьми на очах дивилась важко хвора мати.

Іра ніколи не плакала, але цього разу відчула, що горе та ненависть більше не вміщається в її серце.

— Мамо, за що мені така біда? Я більше не витримую!  — почала голосно ридати Ірина, — Я його кохала все своє життя, але вже не пам’ятаю жодного щасливого дня з ним. У ніч після весілля, навіть, умудрився мене принизити.

Пошепки

Сльози текли по обличчю. А її мати тихенько сиділа й гладила свою донечку по голові. Іра розказувала, що часто ходила в церкву та вимолювала, щоб чоловік перестав пити, а Бог ніби не помічає, які біди творяться в її сім’ї. А тоді підвела очі на свою матір.

— Може, нам пороблено, мамо? У нас нічого немає, — схлипнула й замовкла.

Мати нічого не відповідала довгий період часу. Обізвалася тоді, коли Ірина вирішила йти спати.

— Іра, я маю великий гріх на душі. Вже довгий період часу живу з ним. Але зараз я тяжко хвора, тому хочу розповісти тобі про нього: — Коли я дізналась, що ти полюбила Володю, то я поїхала до однієї знахарки, та попросила бабцю віднадити його від коханки Марини й причарувати до тебе. Я не могла дивитися, як ти сумуєш. Оскільки я все життя прожила без чоловіка, то не хотіла, щоб ти теж повторила мою долю. Ворожка попередила мене, що добром це не закінчиться. Я не повірила їй. Якби я тоді знала, як це все обернеться проти тебе.

Іра не могла заснути. Цілу ніч у неї крутилось сотні думок. Стільки лиха мама наробила своїм вчинком. Володя ніколи її щиро не любив, не дарував квіти, не говорив приємні слова. Тільки одного разу прийшов й зробив пропозицію. А потім різко почав випивати. Жінка думала, що дитина покращить ситуацію, але всі вагітності закінчувалися викиднями.

Настав ранок, а Іра одразу зібралася в дорогу. Вона вирішила поїхати в сусідню церкву. Старенький священник вислухав її та висповідав. Порадив, щоб вона спільно з матір’ю спокутувала важкий гріх й відпустила Володю. Цього ж дня Ірина поскладала всі його речі та повідомила, що подає на розлучення. Всі жінки у селі розводили плечима: як таке могло трапитися?

Як ви вважаєте, чи повинна була її матір так вчиняти?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Lida
Adblock
detector