Однокласники отримали хороший урок після того, як принизили хлопця через те, що він привів свою матір на випускний вечір. Однак вони навіть не знали причини вчинку юнака.
Мама Олександра народила сина, коли їй тільки виповнилося 17 років. Дівчина мала неабияку вроду, тож не дивно, що в неї було чимало кавалерів. Але все змінилося, коли вона дізналася, що помилка, яку вона скоїла однієї ночі, набула серйозніших наслідків.
Софія збиралася стати матір’ю. Однак її хлопець, здається, зовсім не хотів бути батьком. Він покинув її це до народження сина.
Щоб уникнути насмішок, Софія почала пропускати школу і зрештою закинула навчання цілком. Вона вирішила піклуватися про свою дитину.
Через це Софія колись пропустила власний випускний вечір. Хоч це і був день, якого вона чекала з нетерпінням. У жінки була мрія стати викладачкою бальних танців або зайнятися цією сферою серйозніше, але довелося забути про всі мрії після народження сина. Робота та догляд за дитям забирали у неї весь вільний час.
Одначе її любов до танців була дуже сильною. Коли Сашко підріс, то помітив цю пристрасть матері. Його ненька танцювала всюди й завжди, як тільки випадала така нагода.
Зараз Олександр вже дорослий. Тепер настав і його час сходити на випускний вечір. Ще заздалегідь учні домовилися прийти парами, тож хлопець довго не думав і запросив із собою не дівчинку, яка йому до нестями подобалася, а маму.
– Ні, синку, це ніч для молоді, а не для сварливих жінок середнього віку, як я,- засміялася Софія.
А всередині їй і справді кортіло побувати на випускному вечорі хоча б раз у своєму житті.
– У тебе є дівчинка, яка тобі подобається, запроси її.
– Ні мамо, у мене немає бажання йти ні з ким, окрім тебе, – заперечив син.
– Навіть якби я хотіла, я не можу, тому що в цей день мені доведеться працювати, – відповіла жінка, але син добре знав, що це була давня мрія його неньки, і вона ладна пожертвувати заради цього всім.
І, до слова, Софія все ж таки погодилася.
Втім, однокласники, які побачили це, почали висміювати Сашка, називаючи його невдахою та маминим хлопчиком. Софія це почула і їй стало дуже прикро за сина. Вона вийшла із закладу.
Олександр знайшов маму ззовні. Вона сиділа на лавці і плакала. Юнак заспокоїв матір і знову запросив всередину.
– Так, це моя мама, і я дуже пишаюся нею, – вигукнув він на весь голос.- Вона виховувала мене одна і відмовилася від багатьох речей, щоб забезпечити мені хороше майбутнє. Вона навіть відмовилася від своєї мрії, щоб догодити мені. Тож, будь ласка, поважайте її і ви. А ще дозвольте нам станцювати удвох!
Усі замовкли. Тиша висіла в повітрі ще кілька хвилин, а тоді всі почали плескати в долоні.
Приміщенням розлилася повільна мелодія і мати з сином танцювали так довго, як тільки могли.
Вкінці Софія обійняла Сашка і зі слізьми на очах сказала йому:
– Ти – моє найбільше досягнення.
У цей момент кожен з однокласників замислився:” Як я можу зробити своїх батьків щасливими і змусити їх пишатися мною?”
Які емоції викликала ця історія у вас?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!