Мамині сирні пироги їсти неможливо. Я регулярно після роботи заїжджав по ці неїстівні гостинці. Вдома мамин виріб відразу прямував у відро для сміття

Мама пекла несмачні сирні пироги. 

– Синку, у мене вдома свіжий сирний пиріг. Приїжджай в гості.

– Гаразд, ввечері заїду.

Вона дивним чином поєднувала інгредієнти між собою, але куховарити дуже любила. Я постійно навідувався до неї після роботи, забирав пироги, а вдома одразу викидав їх у смітник. Для цього мені доводилося проїжджати кілька зайвих кілометрів, а я вирішив, що краще пожертвую бензином, ніж змушу маму нудьгувати. 

На старості літ люди ділять на дві категорії. Одні перестають чимось займатися і гаснуть на очах, а інші – присвячують свій час улюбленим захопленням, подорожам та спілкуванню з оточуючими. Власне активні пенсіонери завжди живуть довше і почувають краще. 

Якось моя подруга розповіла мені, що її матері нещодавно виповнилося 85 років. Вона постійно думає про смерть і помаленьку сходить з розуму від страху перед неминучим. А що їй ще залишається? Адже тепер більшість дітей дбають про своїх літніх батьків, дають їм дах над головою і смачно годують. Стареньким більше нічого не залишається, окрім як нудьгувати. 

Звісно легше сказати, що батькам потрібно чимось займатися, ніж втілити це в реальність. Проте у ваших інтересах допомогти їм визначитися, адже від бездіяльності вони точно гратимуть на ваших нервах.

 “Моя мама в 70 років почала сумувати й не могла знайти собі місця. Вона скаржилася на те, що її життя закінчилося. Так тривало доти, доки я не відвела її на виставку вишивок. З того часу мама почала вишивати свої картини, а згодом продавати їх. Зароблені кошти вона витратила на поїздку в санаторій, про яку тепер постійно розповідає своїм подругам. Часу й бажання жалітися у неї більше немає”,  – поділилася досвідом ще одна знайома. 

Якщо літня людина має творчі нахили, то її буде достатньо легко підштовхнути, аби чимось зацікавити. Однак є такі, які пальцем об палець не вдарять, але займатися “безглуздими” справами не будуть. Їм потрібне таке діло, яке буде приносити користь і мати важливе значення. 

“Свекруха не мала чим зайнятися після виходу на пенсію, тому я попросила її скласти історію нашої сім’ї. Аргументувала тим, що вона буде потрібною й цікавою для наступних поколінь. Через пів року я надрукувала усі її матеріали. Вийшов цілий альбом з вставками, авторськими віршами, вирізками й фотографіями. Ми виготовили 50 примірників, а потім свекруха вирішила внести корективи. Тепер у нас є оновлена версія, яка вміщає понад 200 сторінок. І це ще не остаточний варіант! Жінка навіть взялася за підкорення комп’ютерних технологій”, – розповіла одна із подруг моєї дружини. 

Пошепки

Річ в тому, що старим людям важливо принаймні вважати себе потрібними. Наприклад, мій тато вирізав із дерева танцівниць. Я збирав ці фігурки й казав, що вішаю їх у себе на роботі. Насправді вони зберігалися в одному ящику і були мені непотрібними, але яка різниця?

“Я працюю неподалік від дому матері. Кожного дня під час обідньої перерви я бігаю до неї перекусити. Відверто кажучи, мені тридцяти хвилин ледь вистачає на цей забіг. Було б простіше купити щось в їдальні чи принести з дому, однак тоді в мами не було б чим зайнятися. Натомість вона має купити продукти, скласти меню, постояти біля плити. Звісно, витрати я їй оплачую, щоб вона відкладала пенсію на особисті потреби”, – поділилася дружина мого друга.

Я розумію, що брехати – це погана звичка і так робити не варто. 

Ще розповім про свого тестя. Чоловік вийшов на пенсію ще за Радянського Союзу. Рідні доручили йому важливу місію: кожного дня добувати дві пачки сиру для маленьких онуків. Марко не втомлювався прокидатися вдосвіта, аби зайняти чергу біля прилавка. Він чекав відкриття магазину, забігав всередину і демонстрував усім посвідчення інваліда, щоб отримати потрібні продукти. 

Згодом чоловік переїхав в Ізраїль. Там його навички стали непотрібними. Сир був у вільному доступі, як і решта продуктів. Марко з нудьги вирішив зайнятися столярством, але швидко зачах.

Одного дня він так і не прокинувся після обіднього сну.

А я собі думаю. що було б, якби тоді хтось обдурив тестя і придумав йому якесь заняття? Він би займався “потрібною” справою і прожив би ще з десять щасливих років. 

Проте обманювати погано, звичайно ж. 

Чим, на вашу думку, повинні займатися пенсіонери на старості літ? Як ви вважаєте, чи вартує обман десятка щасливих років життя? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Vasylyna
Adblock
detector