Коли мені було 20, усі довкола відмовляли мене виходити заміж за Василя. Мовляв, така дівчина як я заслуговує на вродливішого хлопця. Якось зустрівшись з подругою Дариною, вона мені каже:
– Маріє, а тобі не соромно з ним зустрічатися? Він же зовсім не твій типаж
– А що з ним не так?
– Зовнішність у нього абсолютно неприваблива. Низький, повнуватий, клаповухий… Одним словом наче мавпа! — вигукнула Дарина.
– А мені він подобається, до того ж від коли це зовнішність важливіша за душу? Таке враження ніби ми з ідеальними параметрами — відказала їй я.
Окрім подруги змушували мене відмовити Василю також батьки.
– Доню, та навіщо тобі такий волоцюга? Он Роман з сусідського села як до тебе зачіпається, може краще придивись до його кандидатури? — говорив тато.
– Скажіть, мені, будь ласка, тату, за що ви полюбили маму? — запитувала тоді я.
– Та як за що? Вона була красивою дівчиною, відразу мені сподобалась. Та й батьки не заперечували нашому спілкуванню — відповів мені батько.
– Але ж не батьки живуть з мамою, а ти! Кожен сам обирає з ким хоче жити у майбутньому! І я обираю Василя для життя, а не для показухи.
Довго ще батьки вмовляли мене, однак все-таки через рік я зі своїм коханим побралися. Бувало різне: пальцями тикали, за спинами говорили всяке, проте ми впевнено йшли міцно тримаючись за руки. Дарина також вийшла згодом заміж за найпривабливішого парубка в інституті й на усіх зустрічах чи подіях вона так носа задирала, ніби виборола золото, а не чоловіка. Ну але мені було байдуже, оскільки кожна отримала того, кого хотіла.
Минуло декілька років і подруга почала бідкатися на свого ідеального чоловіка.
– Маріє, яка я нещасна, він мене так зневажає! Щодня гуляє до пізньої ночі, пахне жіночими парфумами, а коли я йому звертаю увагу, то готовий навіть руку підняти на мене, ти собі уявляєш? — каже Дарина.
Це звісно дуже сумно та й шкода мені подругу, але тепер я переконалась, що зовнішність це точно не найважливіше у стосунках! Наша сім’я з Василем значно міцніша аніж будь-які інші симпатичні парочки! Між нами панує любов та повага, чоловік з мене пилинки здмухує, а я почуваю себе коханою! Інші люди тепер заздрять нам.
Тому дівчата та й хлопці, правильно розставляйте пріоритети у житті! Подумайте, що для вас є найважливішим!
А як думаєте ви?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!