Мати розлучила своїх дітей-двійнят. Але вони знову знайшли одне одного

Я була неймовірно щасливою, коли дізналася, що у мене будуть двійнята.  Я летіла додому розповісти чоловікові про це …

Прийшовши додому, я побачила, що чоловік подавлений і сумний. Я думала, що щастя так близько, але виявилось він попав під скорочення… Він працював на цій роботі декілька років, і мав досить хорошу зарплату. Не скажу, що шикували, але нам вистачало. Його зарплата була єдиним доходом в нашій родині.

Окрім того, ми планували діток цілих 5 років. Нам не виходило і доводилося проходити різне лікування, яке не завжди було доступним.

Чоловікові я не сказала, що вагітна двійнею, щоб ще більше не налякати його. Він став підробляти в різних місцях. Я плакала днями, розуміла, що ми не зможемо утримувати двох. Тоді мій лікар запропонувала віддати одного іншій родині.

Після родів я дізналася, що народила здорового хлопчика і дівчинку. Хлопчика я вирішила віддати. Як виявилось, лікар вже мала одних людей на увазі й розповіла мені, що це хороша забезпечена сім’я, і моя дитина ніколи не буде в чомусь обмежена.

Повернулася додому з донькою, чоловік був щасливий, що став батьком. Але я не наважувалася йому розповідати правду.

Роки пролітали, а моя донька росла справжньою красунею. Кожний раз дивлячись їй у вічі, я думала про свого сина. Одного дня у мене промайнула думка  попробувати віднайти його. Але згодом я зрозуміла, що це погана ідея. Що я скажу чоловікові…і що скажу самому хлопцеві… шалений страх охопив мене.

Все ж таки я дізналася, в якій він родині та постійно стежила за ним. Моя подруга виявилася сусідкою цієї сім’ї. Вона мені все розповідала. Я знала, що сина назвали Марком й він живе щасливо й забезпечено.

Одного дня прийшла донька й сказала, що познайомилася з моїм Марком! Вона стала розповідати, який він хороший і талановитий. Я їй запропонувала покликати його до себе на вечерю.

Перед вечерею я прокручувала в себе в голові минуле. Розуміла, як неправильно я вчинила, віддавши сина. Адже це були тимчасові труднощі, а дитину я втратила на все життя.

Пролунав дзвінок у дверях і дочка відкрила йому двері. Я ледве себе стримала, щоб не обійняти його. Він прийшов з квітами! Я налякалася, що він закохався в мою доньку. Ми гарно провели вечір, але ці думки не покидали мене.

Я мусила все розповісти доньці… Вона не могла отямитися після почутого. Все-таки Марк також викликав у неї симпатію…Донька не розмовляла зі мною протягом місяця, але потім ми вдали, що нічого не трапилося.

Пройшли роки. Моя дочка вийшла заміж і поїхала в Москву. З нею ми рідко спілкувалися, але я була спокійна, що все у неї добре.

На свій ювілей я готувалася, закликала багато гостей. З нетерпінням чекала на доньку з онуками.

Дивлюся, заходить донечка зі своєю малою і чоловіком. А за ними якийсь дорослий чоловік. Це Марк!

Тут Марк підходить до мене з величезним букетом троянд і каже:

“Мамо, з Днем народження!”

Я кинулася йому в обійми та не могла відпустити. Потім глянула на чоловіка і зрозуміла, що він теж все знає. Очима, повними сліз, він глянув й підійшов до нас.

Це був найщасливіший момент мого життя. Коли нарешті за стільки років, уся моя сім’я разом.

Люди бережіть своїх рідних і близьких!!!

А якби ви вчинили на місці цієї жінки?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector