Пригадую, що моя мама постійно ставилася до чоловіків з певними упередженнями та пересторогами. Хоча, напевне, це ще дуже м’яко сказано. А якщо казати правду, то ненька терпіти не могла чоловічу стать. Навіть одружувалася вона тільки тому, що її змусили батьки. А головну роль зіграли статки обранця.
Мене така поведінка матері постійно насторожувала. Але мою сестру Люду це навіть не цікавило. Але, до слова, як тільки їй виповнилося 18 років, вона одразу ж від нас переїхала. Я тепер залишився сам з материними упередженнями. Філософія неньки, якої вона завжди намагалася мене повчати, не давала спокійно жити. Тому у свої 17 я також покидаю батьківський дім. Правда, переїжджаю в гуртожиток. Цьогоріч уже стану студентом.
На утриманні рідних я просидів ще місяць і вирішив, що пора забезпечувати себе самотужки. Тому знайшов непогану роботу, а згодом – і хорошу дівчину. Так почалося моє доросле життя. Разом із майбутньою нареченою ми назбирали на власну квартиру. Потім взялися будувати сім’ю. Аж до самих заручин мама не була знайома з Аліною. Вони зустрілися за декілька днів до святкування. Непоганий сюрприз, еге ж?
Мама була бажаним гостем на моєму весілля, але навіть тут вона примудрилася все зіпсувати. Мушу зазначити, що їжі було вдосталь. Ми навіть окремий стіл із солодким замовили. Він стояв поруч з фотозоною. Але ніхто так і не встиг спробувати смаколиків, бо ненька зачепила все ліктем і у спробах схопити те, що летіло додолу, перекинула цілий фуршет.
Що ж, ми тільки зітхнули. Кенді бар обійшовся нам дорого. Втім, річ не у грошах.
Після заручин ми з дружиною придбали собі авто. А незабаром Аліна завагітніла. Тепер слід було думати про майбутню дитину. Ми ж хотіли, аби дитя ні в чому собі не відмовляло. Довелося відкрити рахунок в банку. Там ми і накопичували кошти на освіту, житло та машину для своєї майбутньої принцеси.
Якось ми зустрілися із сестрою і розговорилися про сімейні справи. Я зовсім випадково проговорився про рахунок у банку. Люда одразу ж донесла все матері. Ох уже ці дівчата…
Відтоді ми з дружиною забули, що таке спокій. Моя ненька постійно надзвонювала нам. Вона наполягала на тому, що я повинен віддати частину кругленької суми сестрі. Однак я взагалі не розумів за що і навіщо. Не витримувала постійного натиску і моя дружина. Вона постійно просила мене вирішити це питання, але я навіть не знав, як міг це зробити.
Чому мати тривожила ще й Аліну? Вона чомусь була переконана, що фінансами у нашій сім’ї керує дружина. А тепер згадаймо про упередження, якими жила моя матір.
Час минав, а дзвінків стало тільки більше. Тепер турбувала нас не лише мати, а й сестра.
Я кілька разів намагався вияснити, з якого дива я винен комусь гроші. А у відповідь мені заявили: ну у тебе є, а в Люди немає. Ти ж чоловік – ти поступишся. Я оторопів. У мене ж є власна сім’я, яку я повинен був забезпечувати. А сестра може заробити на себе самотужки.
Через кілька місяців ситуація стала ще гіршою. Жінки, які налаштували всю рідню проти мене, почали мені погрожувати. Усе дійшло до того, що на дверях власної квартири я частенько знаходив образливі написи. А маленькі камінчики нерідко потрапляли у мої вікна. Але найбільш кумедною була ситуація, коли матір хотіла потрапити у моє житло без мого ж відома.
Зовсім з глузду з’їхала.
Залишати все, як було, я більше не міг. Хто знає скільки ще тривали б ці спектаклі, якби ми з Аліною не звернулися в поліцію. Мені довелося писати заяву на власну матір.
Наступного дня до мами прийшов дільничий. Усе обійшлося звичайною розмовою для профілактики.
А ще через день моїй дружині зателефонували. І знаєте, хто це був? Звичайно ж мама. Вона говорила невістці, який поганий у неї чоловік. Наказувала збирати речі і тікати з дитиною якнайдалі. Сміх та й годі.
Моя дружина тільки посміялася. За стільки років спільного життя вона вже знала, чого можна очікувати від своєї свекрухи. Власне, ось чому я так довго затягував зі знайомством матері та дружини. Боявся, що Аліна втече у перший же день.
А якими упередженнями та стереотипами живете ви?
Чи намагаєтесь боротися з ними?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!