Я народилася в хорошій сім’ї, принаймні таке враження складалося в нашого оточення. Звичайно, ідеальним життя не було, траплялися різні ситуації, але про це відомо лише нам. Батько доволі суворий та вимогливий, контролював практично все.
Матір також робила все під його пильним спостереженням: вона не могла навіть просто привітатися з сусідкою через хвіртку, чи поспілкуватися з іншими людьми. Покупки в магазинні здійснювали ми всією сім’єю, на роботу матір також не ходила, оскільки батько був проти цього. Так більшу частину свого життя матір присвятила сім’ї й провела практично вдома.
Чомусь я завжди думала, що це норм, і так живуть практично усі. Однак лише в дорослому віці до мене прийшло усвідомлення, що батько був просто патологічним ревнивцем, тому забороняв матері практично все. Вона навіть відмовлялася переглядати телевізор в його присутності, щоб батько нічого зайвого не говорив.
Це все, що мені відомо, адже в дитинстві я практично не розуміла складності цієї ситуації й дивувалася, чому матір раділа, коли батько їхав у відрядження. Правда, матір цими тижнями була завжди в піднесеному настрої й часто їхала зі мною прогулятися в міський парк, але за однієї умови – батькові ні слова.
Ми так прожили цілих шістнадцять років, а потім батько серйозно захворів. Матір зрозуміла, що зараз вона повинна перебрати всі обов’язки на себе. Батько теж змирився з ситуацією і моя мати змогла повернутися до своєї професії. Добре, що вона всі ці роки підтримувала хоч якісь стосунки з колишніми колегами. Вони і допомогли у важкий час.
З того часу матір менше виконувала різних справ вдома, а батько все більше закидував їй необґрунтовані підозри, ніби то вона багато часу на роботі приділяє чоловікам. До неї приходять не тільки жінки, а й чоловіки підстригатися. Одного дня я вирішила в неї спитати:
– Мамо, якби ти могла повернути час назад, ти б все одно вийшла заміж за тата?
– Не питай таких дурниць, звичайно б вийшла, – впевнено мама відповіла.
Батька вона кохає, тому б і не змінила своє рішення. Однак це не скасовує того, що їй було потрібно більше уваги та турботи, тоді всі були б щасливі.
Що Ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!