У вересні минулого року мій син одружився. Невістка така нормальна дівчина, хороша, нічого поганого сказати не можу.
Після весілля молодята переїхали на орендовану квартиру. Думали рік-другий пожити, відкласти гроші на власне житло. Ми з чоловіком не пхалися у їх справи. Вони собі окрема родина, дорослі люди, самі мають свої проблеми вирішувати.
Однак, після Великодня власниця вирішила продати квартиру. У дітей було 3 дні, аби зібрати речі та знайти кращий варіант. Тільки їм нічого не підходило по фінансах чи по району. Тим паче, більшість рієлторів хотіли оплату в доларах, а курс в нас піднявся, хитрі дуже.
Тому ми з чоловіком вирішили, аби діти пожили у нас. Та хай вже ті гроші не на оренду віддають, а на власне відкладають. Ну то ж наш єдиний син, ми не могли їм відмовити. Погодьтеся, що набагато краще жити з родиною, аніж у незнайомих людей, які сьогодні-завтра тебе виселять геть.
Жили ми нормально, без скандалів. Діма знав, що у нашому домі діють правила – слідкувати за чистотою, ставити всі свої речі на місця. Адже чисто там, де не смітять. Можна прибирати хоч щодня, але без порядку не буде все гарно виглядати.
Невістка також була в курсі. Ми ділили обов’язки, день готувала я, день Ліда.
Але два тижні тому захворіла моя мама. Ми терміново поїхали у село, аби допомогти їй. Тим паче, що мама була після операції та лікарі заборонили їй підіймати все важке. А як ха господарко слідкувати? У мами були свинки, корівка, кури, гуси та ще город на додачу.
І от рахуйте, що 2 тижні мене не було у місті. Декілька днів тому приїхала до Львова, аби забрати деякі речі до села, перевірити показники лічильника, глянути, скільки там комуналки накапало. Дітей не попередила, бо так, забігала чисто на 10 хвилинок.
Відчиняю я двері, заходжу додому – а мені такий сморід ніс пробирає, ледь не знудило. На столі залишки яєшні, недопита кава, черствий хліб. Через відчинене вікно вже встигли мухи налетіти. У холодильнику зіпсований борщ (який я сама ще готувала), прогнилі помідори, огірки, кабачки. Сміття стоїть, його ніхто не рухав.
Кошик для брудного одягу не зачиняється, вже син свої шкарпетки кидав на підлогу поруч. Ванна у грибку, нальоті, дверцята душової заляпані і милом, і шампунем, і пінкою для бриття. Їх речі були розкидані повсюди. Двері відчиняю – а на мене впали джинси. На кріслі сукні, на тумбах косметика. Речі були всюди, тільки не у шафі. Добре, що в нашій спальні “порядки” не наводили.
Хоча я мама їхати в село, але вирішила дочекатися дітей. От просто не вистачало слів, аби описати моє “фе”. Ну як так можна за 2 тині вибачте, загадити чужу хату?!
– Ой, ма, добро дня.
– Він був добрий до того, поки я не зайшла у квартиру.
– А що таке?
– Дійсно, що таке? Сину, ти сліпий?
– А, ну це ми зранку збиралися, не встигли поприбирати.
– Мали совість хоча б речі побирати.
– Ну що ти причепилася? Зараз все зробимо, навела кіпіш через дурниці.
Я довго сварилася з сином, намагалася йому пояснити, що такий безлад вдома просто катастрофа. А у відповідь чула тільки дурні відмовки.
– Знаєш, це наша з батьком квартира, тому, будь ласка, слідкуй за правилами!
– Господи, краще б ми далі шукали кварту на оренду.
І що ви думаєте? Позавчора син привіз мені у село ключі та сказав, що вони переїжджають. Певно, дуже образилася, що я моралі почала читати.
Чоловік також був шокований, коли я розповіла йому, як “невісточка” хазяйнувала.
Я не розумію одного – як це син став таким нехлюєм? То від жінки такого набрався чи що?
Певно, не дарма їх виселили з квартири.
На Вашу думку, молодята не мали права перечити матері?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!