Мені 22. Я тільки нещодавно закінчив університет та влаштувався в одну комп’ютерну компанію. Серед співробітників багато молодих дівчат. Але мою увагу привернула Надія з відділу підтримки. І є одна проблема… Навіть дві – вона має родину і старша від мене на 18 років.
Спершу я намагався подавити ці почуття до Надії. Але не міг нормально навіть працювати, постійно думав про Надю, згадував її сміх. Коли вона приходила у кабінет, то я почувався так ніяково, наче школяр у директора. Одразу червонів, заїкався.
Але потім вирішив діяти рішуче. Запрошував Надю на каву під час обіду, купував круасани, допомагав з документацією та затримувався на роботі. Вона мені завжди посміхалася та щиро дякувала. А декілька місяців тому у нас був корпоратив, святкували день народження компанії. Звісно, були танці, випивка, веселі конкурси. Я набрався сміливості, запросив Надю то танцю, провів з нею весь вечір.
А зранку ми прокинулися у моїй квартирі. Я одразу зізнався у своїх почуттях. Хоча Надя картала себе за цю ніч:
– Господи, у мене є чоловік та діти. Боже, що я наробила?!
– Надю, будь ласка, заспокойся. Я давно хотів зізнатися у почуттях, я…
– Ти хоча б розумієш, що ми накоїли?!
Звісно, Надя заспокоїлася. Ми разом поснідали і вона розповіла про свої проблеми у родині. Чоловік її геть не любить, не цінує. Може руку підняти, накричати, довести до сліз. Всю зарплату витрачає на розваги, гральні автомати та випивку.
– А я не пам’ятаю, коли востаннє квіти отримувала. А я так люблю троянди, – плакала Надя у мене на грудях.
Мені щиро стало шкода Надю. І після роботи ми почали потайки зустрічатися. Вечеряли десь у кафе, Надя брехала чоловікові, що їде у відрядження, а сама проводила всі вихідні у моїй квартирі. Я щотижня дарував їй улюблені троянди, ходили у кіно, їхали у гори на відпочинок.
Однак, Надя ніяк не наважувалася розлучитися з чоловіком. Мені вже самому набридли такі хованки, наче ми діти малі. І повірте, мене ніяк не лякає ні різниця у віці, ні її діти. Навпаки, хочу з ними познайомитися, піти у парк чи в ігроленд.
– А що твої батьки скажуть? Ти уявляєш, як про нас на роботі пліткуватимуть? А якщо нас ще звільнять?!
– І що? Мені байдуже на чужу думку, я тільки тебе кохаю!
Надя постійно всі теми зводить до одного – реакція інших. І боїться, що діти після розлучення підтримують батька, а не її. Каже, що колишній не буде виплачувати їй аліменти, що вона сама не зможе трьох дітей забезпечувати.
А я готовий навіть взяти на себе повну відповідальність. Маю двокімнатну квартиру, гарно заробляю. На звання супер-татуся не претендую, але готовий забезпечити всі потреби коханої та дітей.
Навіть готовий сам зізнатися Надіїному чоловікові про наш роман. Аби вони точно розлучилися. Я вже каблучку дивився для Наді, хочу їй пропозицію зробити! Як мені взагалі переконати жінку, що от зі мною їй дійсно буде добре?
Варто нашому читачеві продовжувати такі “нетипові” стосунки чи ні?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!