Мені 25, а я втрапила у справжню халепу, хоч думала, що побудую щасливу сім’ю.
Знаю, що про таке не прийнято розповідати, але я хочу все детально пояснити, аби отримати пораду.
Мене звати Іра, мені 25 років. Я закохалась у свого начальника, якому 44. Володимир дуже розумний та цікавий чоловік, перед яким важко встояти. Він бачив, що я не байдужа до нього, тому не дивно, що скоро у нас почались романтичні стосунки.
Ми таємно зустрічались, у нас закрутився роман. Так тривало уже півтора роки.
У Володимира є дружина та двоє дітей. Доньці – 14, а сину – 9. Я про це знала, але не могла відмовитись від свого коханого.
Володимир часто обманював дружину, аби зустрітись зі мною. Вона схоже почала щось підозрювати, бо, коли востаннє Вова сказав, що йде на вечерю з діловим партнером, його дружина вирішила простежити.
Ми повечеряли в ресторані, а тоді пішли в готельний номер. Через деякий час у двері постукали, Вова пішов відчинити, бо думав, що то принесли шампанське з фруктами, що ми замовили у номер. Та на порозі стояла його дружина.
Я раділа тому, що сталось, бо тоді ми нарешті зможемо бути разом, а не ховатись. То ж чекала на наше весілля. Та все сталось не зовсім так, як я уявляла.
Вова розлучився з дружиною та переїхав до мене. Після розлучення діти залишились з Вовою, бо його колишня не мала фінансів для утримання дітей та ніде не працювала. Вона проти цього не заперечувала.
Я на таке не сподівалась, бо думала, що народжу дитину і ми заживемо щасливо своєю сім’єю. Мало того, що ці діти розносять щодня мою квартиру, то їх мамаша постійно приходить, щоб навідати своїх дітей.
Вова ж нічого не робить для вирішення цієї ситуації. Не знаю чи мене надовго вистачить. Відчуваю, що ще трохи і я їх прожену геть.
Скажіть, що робити?