Сьогодні я хочу поговорити про те, що ми їли в дитинстві. Нещодавно приїхав до мене онук і я дала йому молоді голки модрини. Він ще такого не куштував, а ми в дитинстві любили ласувати такими травами.
Найбільше мені запам’яталося, як ми з особливим захопленням шукали просвірник.
Найбільше цієї трави було сам біля доріг, тому про чистоту тоді мови і не йшлося. Ми просто збирали коржики брудними руками, пилюку витирали об себе або здмухували пилюку й поміщали все до рота.
Їли ми всі ці трави не від голоду, звичайно, а з цікавості. Для нас це був смак пригод. Так цікаво було вишукувати улюблені плоди, це можна порівняти з тим, як спробувати бурульку на морозі. Ще ми любили їсти квіти – акацію, бузок. Правда, бузок тоді вважався чарівною рослиною, яка виконує бажання. Просто треба було знайти в суцвітті квітку з п’ятьма пелюстками і з’їсти.
Молоді пагони клена, квіточки конюшини – також коштували. А от кінський щавель їли такими порціями, що аж рот звело.
Пам’ятаю дуже любила паслін, головне їсти їх тільки добре дозрілими, чорні, дуже цікавий смак.
Ще згадалися мені суниці, черемхи, горобини. І з горобини ще й буси робили. А що дивно – у нас ніколи не було ніяких розладів кишківника чи інших проблем.
Всі тоді були здорові і щасливі!
Що ви цікавого пам’ятаєте зі свого дитинства?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!