Завжди мене дивувало, як люди можуть бути такими різними. От є батьки, які своїм дітям останню сорочку віддають. А є такі, як моя свекруха – жадібні й хитрі!
Ми з Назаром одружились одразу після школи, бо вже люди почали між собою шепотіти, що в мене пузо видно. Таке ото мололи своїми язиками, наче всі святі й божі! Ну завагітніла я рано, то й що з того?!
Батьки наші проти цього шлюбу були, мовляв, молоді ще, не нагулялись… Але ж дитину нікуди вже не дінеш, довелось їм з нашим коханням змиритись.
Не скажу, що жили як у казці, але сім’я в нас вийшла благополучна. Батьки на квартиру невеличку нам скинулись, Назар на роботу ходив, а я в декреті сиділа. Всього нам вистачало, аж поки я вдруге не завагітніла.
Дітей ми більше не планували… Просто Назар мій посоромився сам в аптеку сходити, то так воно вже й вийшло.
Почали ми відчувати, що вже тісно нам живеться. Бо діти – то пів біди. А от речей у них стільки, що й нам немає де дітись.
Давай же ми зі свекрухою говорити, аби квартирами помінятись. Ну а що? Вони живе сама, чоловік від неї давним-давно втік. Нащо бабі, яку вже до землі хилить, трикімнатна квартира?
– Ви взагалі сором втратили? Ми й так вам квартиру купили! Невелика, так. Але ж своя. . Я у своє задоволення тільки жити почала! – заявила свекруха, як про нашу ідею дізналась.
– Вас що, жаба задавить, як про онуків своїх подумаєте? – кричала я. – То ж ваша кров!
– І? Медаль тобі дати за те, що ти цю кров народжуєш, наче кролиця?
Ці слова мене так образили, що я розвернулась і пішла! Виказала вдома все Назару, відправила ще його на переговори. Мене Ольга Максимівна завжди не любила, то може хоч сина рідного пожаліла б…
Та де там! Визвірилась на нього ще більше, ніж на мене. І в гості сказала більше не проходити… Я, звісно, все розумію, але ж це якою егоїсткою треба бути – жити одній і таку квадратуру займати!
По-моєму, все має бути чесно: у кого більше дітей, тому й квартира більша! До того ж нещодавно я дізналась, що чекаю третє маля…
Тепер точно вже не можна нам у цій коморі тулитись. І як же свекруху вмовити віддати квартиру по-хорошому, щоб без суду?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Як змусити свекруху віддати квартиру?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!