– Мені квартира потрібна, сестра з чоловіком живе! – Рік діти сваряться через спадок і не знають, що ми все вирішили

Ми з чоловіком Аркадієм ніколи не розраховували на допомогу батьків. Все самі робили. Я навіть в декреті толком не була, дітьми насолодитися не встигла, бо мусила працювати. Та завдяки цьому ми змогли придбати квартиру, дітей підняли.

Кілька років тому помер мій свекор. Чоловікова мама залишилась одна і дуже сумувала. Врешті й вона занедужала. За кілька місяців вже й з ліжка не могла встати. 

Свекруха завжди до мене доброю була, тому я охоче її доглядала, навіть на ніч залишалася. А оскільки чоловік на роботі – все це зовсім не просто. Доводилось просити по допомогу дітей. Донька в мене вже доросла, має власну сім’ю, дітей. А син досі холостякує. Тому його я і просила:

 – Миколо, сходи по продукти, а то я не можу бабусю залишити.

 – Мамо, трохи пізніше, я зайнятий.

Того дня я його так і не дочекалась. Довелося сусідку просити. А донечка не краща. Могла б хоч раз запропонувати посидіти зі старенькою, або ж їжі приготувати. Але ж ні.

В страшних муках помирала свекруха. Чоловік мій аж всивів на нервах, а мені лікувати серце довелось. Не допомогли нам діти навіть з похоронами. Усе самі влаштовували. Зараз вже згадую ті дні, наче в тумані. 

Минуло пів року і ми оформили на чоловіка спадщину на квартиру. Я спочатку не зрозуміла в чому річ. Мало не щодня почала телефонувати донька, вся така дбайлива стала. А потім каже:

 – Мамо, ти ж знаєш, які зараз важкі часи. В мене діти, їм на освіту гроші потрібні.

 – І що ти хочеш?

 – Продай квартиру й допоможи мені.

Пошепки

 – А де ж ти була, коли бабуся хворіла? Чого мені не допомагала?

 – Ти ж знаєш, постійно часу бракує.

Син, вочевидь, щось запідозрив, адже на вечір прибіг до нас. Приніс фрукти, цукерки. А тоді завів:

– Мені квартира потрібна, сестра з чоловіком живе! Куди мені жінку привести?

 – Дорогенький, я все розумію, але продукти нам носити треба було, коли бабуся хворіла!

Та справжній жах був на святкуванні ювілею чоловіка. Ми свята великого не робили, все ж траур. Але на вечерю дітей запросили. Як вони почали сваритися, ділити квартиру. Врешті донька заявила:

 – Ну добре, продайте квартиру, а гроші розділіть між нами. 

 – А з чого ви вирішили, що хоч копійку з тих грошей отримаєте? – не витримав Аркадій. – Ви не заслуговуєте на допомогу. Вам байдуже було, коли бабуся помирала. А щодо квартири я вже все вирішив.

Чоловік розповів мені, що збирається продати житло і купити дачу, а також нову автівку. Я з його рішенням цілком погодилась. Діти страшенно образились. Сказали, що не доглядатимуть нас на старість. А я на їхню допомогу і не розраховую. Вже маю досвід.

А ви як би вчинили на нашому місці? Думаєте чоловік правий?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector