Мені тільки 27, а я схожа на стару бабу. Ось так мене зіпсувало подружнє життя з Миколою!

Любі жіночки, мені потрібна ваша допомога. Пишу сюди з розпачу та сподіваюся почути бодай слова підтримки. 

Отож, я вийшла заміж за Миколу, коли мені виповнилося 18. Ми зустрічалися ще зі школи, він мене завжди захищав перед хуліганами, проводив додому, зустрічав після репетиторів. 

Я настільки закохалася, що сама чекала пропозиції весілля. І як тільки-но стукнуло 18 – пішли під вінець. Хоча моя мама та подруги радили не поспішати. Мовляв, ще молода, почекай, придивися до Миколи. Ну я з ним і так 3 роки зустрічалася, яке “придивися”, я не сліпа!

Після весілля ми переїхали до квартири його бабусі. Там були дві кімнати, старий ремонт, ще таких запах цвілі та плісняви. Але як то кажуть “з коханим і рай в курені”. Тим паче, Коля обіцяв, що буде отримувати родину, зробить ремонт, відвезе мене на море. 

У 19 я вже народила першого сина Дмитра. Материнство та хатні справи забирали багато часу, тому я вирішила, що варто взяти в університеті академічну відпустку. А потім так забула про це, що навіть не заходила по документи. 

І от після народження сина Коля наче змінився. Ходив злий, роздратований, затримувався на роботі. Починав сварку через такі дрібниці, що аж соромно писати. То йому чай не такий солодкий, то борщ не такий червоний. Потім до мене ще свекруха телефонувала та вичитувала нотації. Єдина людина, яка мене могла розрадити – це мама, але вона була закордоном. 

Коли синові виповнилося 3, я хотіла вийти на роботу, робити нігті в салоні краси. Однак, завагітніла другою дитиною – донькою Владиславою. Тоді турбот стало удвічі більше.. І сварок з чоловіком також. Він навіть не хотів годинку погратися з дітками, просто весело провести час, прочитати книгу, щось з конструктора збудувати. 

– Я втомився після роботи! Ти можеш хоча б тут мені дати спокій?!

Минуло 9 років. Я народила третю дитину, Віолетту. Звісно, після пологів дуже поправилася, маю деякі проблеми зі здоров’ям. Але ми досі живемо на цій квартирі зі старим ремонтом. Коля навіть диван та меблі міняти не хоче. 

Пошепки

Дає мені на тиждень 500 гривень, і я сама маю купити продукти на 5 людей. Якщо ж витрачу більше – то починаю слухати докори “марнотратка”, “гроші геть не цінуєш”, “егоїстка”

– Ось подивися, я тобі чеки навіть приношу! 

– То ти не могла взяти дешевші продукти? Піти на ринок, вторгувати щось дешевше? 

Жіночки, мені тільки 27, але я себе геть у дзеркалі не впізнаю. Зморшки, синці під очима, втомний вигляд. Поправилася на 30 кілограмів, вже не згадаю, коли востаннє була в перукарні. Навіть манікюр вже рік точно не роблю! 

Одяг купую на секонд-хенді, переважно ношене та діряве. Я не такого життя очікувала з Колею. Він дорікає, що я погана жінка, кепська мама, жахлива домогосподарка. 

Я хочу втекти від нього за край світу. Це не той коханий Коля, з якого я вийшла заміж. Однак, куди мені дітися? Ні грошей, ні освіти, ні роботи, 3 маленьких дітей на руках. Кому я буду потім потрібна з таким “причепом”?

Як мені врятувати родину? Може, варто з чоловіком поговорити, аби діло до розлучення не дійшло?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Adblock
detector