Мій двоюрідний брат довгий час зустрічався з дівчиною, Вікою, і от вони нарешті вирішили зробити весілля. Він мені зателефонував і запросив, однак не сказав, приходити з чоловіком і донькою, чи наодинці. Я просто вже 6 років в цивільному шлюбі, ми з чоловіком не розписані, однак живемо добре. Ще виховуємо разом доньку, якій нещодавно виповнилося 4 роки. Вся родина не в захваті від того, що я проживаю з чоловіком без шлюбу, тому нас практично сім’єю не визнають.
Правда, для мене це вже давно не проблема, головне, що я щаслива. Після мого запитання, з ким я маю прийти, Олег відповідає, що на святкуванні хоче бачити лише рідних йому людей, з цього я зрозуміла, що мого Віталіка він не запрошує.
Ну я сперечатися не стала, думаю, нехай вже і так буде, прийду з донькою, привітаю рідню, а потім і додому. Я це “з’їла” і навіть не образилася (хоча треба було).
Наступного дня Олег пише мені повідомлення в месенджері:
“Сестричко, ви точно з донькою будете? Треба сказати, тому що завтра ми оплачуємо місця”.
Я вже не хотіла завдавати йому клопоту, думаю, може, ресторан невеличкий, тоді ми не підемо, а він почав переконувати, що все добре? і я не переживала. Мені якось було не приємно, залишився дивний осад після його повідомлення.
Ну загалом я вже замовила нам з донькою однакові сукні, записалася на зачіску та макіяж. Пройшов ще тиждень, й Олег знову перепитує, чи ми точно будемо. Я сказала, що нехай бере на мене одне місце, донька буде в мене на руках. Той погодився, сказав, що й інша родичка дівчинку 3 років теж на руках тримати буде.
Але ніби далі все було добре, я вже забрала сукні, як раптом за тиждень до весілля брат пише наступне: “Привіт, сестричко. Мені дуже незручно, але в нашому ресторані на 8 годину вечора будуть ще святкувати день народження. З дітьми так буде не зручно. Може, ти дитину вдома залишиш? Та родичка теж буде залишати дитину вдома. Дітям це може бути дуже стресово, стільки людей, ще плакати стануть. Не хочу таких неприємностей в наш день”.
Тоді я навіть не знала, що йому відповісти. Моїй малечі вже 4 роки! Вона прекрасно все розуміє і не плаче з будь-якого приводу. До того ж вона обожнює такі свята, любить танцювати та бути серед людей. Я і не планувала бути з нею до кінця. Хотіла взяти на 2-3 години, а потім чоловік би її забрав. Але після такого у мене взагалі не було бажання йти на весілля.
Я відмовилася, а подарунок від нашої сім’ї передала батьками. Нещодавно побачила, що Олег заніс мене в чорний список в соціальній мережі і була шокована.
А як Ви вважаєте, чи правильно я вчинила чи ні?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!