Потрібно цінувати тих людей, які готові вас люби навіть у важкі моменти…
Вони дійсно кохають і намагаються усіма силами підтримати вас, а не просто мовчки в стороні чекають, коли все стане на свої місця.
Вони розуміють весь твій біль і ніколи не використовують твої слабкості для маніпуляцій…
Вони знають, що інколи щирі обійми можуть бути справжнім зціленням…
Вони бачать у ваших очах втому, біль, розчарування й не обтяжують зайвими питаннями, а просто сідають поруч й обіймають, щоб поділитися своїм теплом.
І найголовніше, що в цей момент вони відчувають взаємність, тому не страшно ділитися внутрішніми ресурсами на благо іншій людині.
Такі люди дарують віру в себе і свої сили, вони приймають нас зі всіма нашими недоліками, навіть тоді, коли ми й самі не здатні це прийняти…
Зараз я розумію, що справжня цінність в стосунках полягає не в тих солодких словах, які ми бачимо у мелодрамах, а у вчинках.
Моє ставлення до коханої людини змінилося в той момент, коли мені дійсно було дуже погано, а чоловік сказав:
“Я відчув, як тобі боляче, і обійняв, щоб забрати хоча б половину … і через хвилину ти відкрила очі …”
Інколи така здатність до самопожертви значно цінніша, ніж постійні признання в коханні.
Потрібно вміти не лише спати під одною ковдрою, а співчувати, підтримувати, інколи жертвувати.
Ми близькі, коли знаходимося в одному емоційному просторі …
І саме в цьому полягає цінність всього…
Найважливіше відчувати, що ти дійсно комусь потрібний, хіба ж не це кохання?
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!