Ми з чоловіком взяли до себе жити його бабусю. Бабуся – родичка по лінії чоловіка. Ми запропонували їй переїхати до нас, і вона дуже зраділа

Спершу ми проживали з чоловіком на орендованій квартирі, оскільки не хотіли купляти квартиру, а готувалися до переїзду у власний будинок. Його бабуся щось прихворіла і ми забрали її жити до нас. У неї є ще рідні, але одні за кордоном, інші просто не мають можливості бути поруч. Коли вона переїжджала до нас, то дуже зраділа і сказала, що свою маленьку квартирку заповідає нам.

Спершу в нас все було добре, ми з чоловіком працювали, бабуся допомагала мені все робити вдома — посуд помиє, вечерю приготує, а відколи ми переїхали в нове житло, їй стало все не так.

Вона завжди всім незадоволена, хоча зараз проживає у просторому будинку з гарними умовами, має власну кімнату. Вона нам постійно чимось дорікає, а ще часто ображає: «Ви нікчемні, ви нічого не робите».

Ремонт їй наш не подобається, душ поганий, меблі не якісні. Навіщо ми купили новий посуд, якщо в неї ціла гора старих сервізів. Я розумію, що ними довгий час ніхто не користувався, але вони не пасують до нашого інтер’єру. Ми хотіли нові речі, а не старомодні. От нещодавно вона зняла всі нові рушники й порозвішувала старі.

Вона переважно цілими днями сидить в своїй кімнаті та переглядає телевізор, а виходить тоді, коли ми приходимо з роботи. І цим мене вона найбільше дратує, адже зразу починає щось мити, прати, я ввечері навіть не можу спокійно прийняти ванну. Невже це не можна робити тоді, коли нас не має вдома? 

От навіть вчора теж була неприємна ситуація: чоловік прийшов з роботи з другом і я вирішила їх пригостити. Якраз прийшла з магазину та розкладала покупки. Одразу зі своєї кімнати прийшла бабця й стала щось собі готувати, я говорю: «Ви будете робити – добре, я тоді піду», так вона відразу: «Ну, роби ти». Я вже якраз йшла з кухні, кажу: «Ну ви ж почали, тоді вже ви робіть!».

І розпочався скандал, яка я погана дружина, не люблю родичів свого чоловіка. І взагалі вона відчуває себе зайвою в нашій сім’ї. Коли телефонує хтось з родичів, то вона такими облесливими словами з ними спілкується, а ми в неї зажди невдахи. Чим дальше, тим гірше, не знаю, як далі бути. Тим паче що її квартиру ми продали, просто не вистачало коштів на меблі в будинку.

От я недавно лежала в лікарні, так вона після цього в мене ні разу не спитала, як я себе почуваю чи що зі мною.

Що Ви думаєте з цього приводу?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: