Зі свекрухою мені не дуже пощастило, адже вона в мене специфічна жінка, завжди має бути лише так, як хоче вона і всі мають виконувати її бажання. З моїми батьками в мене були ідеальні стосунки, але чоловік наполягав, що після весілля ми будемо жити в його мами. Навіщо я тоді погодилася, ще досі не розумію і дуже шкодую.
Свекруха просто не дає мені спокою і постійно суперечить сама собі. Коли я працюю, вона каже, щоб я ішла відпочила, як тільки приляжу, то робить таке кисле обличчя ще й примовляє, що я ледащо і заміж вийшла, щоб нічого не робити. От як знайти підхід до такої жінки?
Разом ми троє живемо в приватному будинку – ми з чоловіком на другому поверсі, а свекруха на першому. Вона вже не одноразово висловлювала своє невдоволення щодо того, що ми закриваємо свою кімнату на ніч. Ніби то в будинку всі свої і ховатися не потрібно. Нещодавно я почала говорити, що хочу мати власне житло, як свекруха почала говорити, що є один великий будинок і купляти ще один – дурна затія. 
Я так хочу проводити час з чоловіком хоча б інколи, але свекруха всюди пхає свого носа. Навіть на вихідні в магазин ми їдемо завжди втрьох, хоча я неодноразово пропонувала скласти список, що їй потрібно, а ми все купимо і привеземо. Вона мені псує настрій вже своєю присутністю, не кажучи вже про те, що музику в машині включити неможливо, їй заважає, та й не слухає вона таку, критикує.
Мені просто не вистачає терпіння жити поруч з нею, а чоловік постійно мене заспокоює і каже, щоб я не брала все близько до серця. Йому ж легко казати – для матері він ідеал, а до мене вона постійно чіпляється. Що буде, коли я народжу дитину – вона всюди буде мене вчити. 
Батьки мені кажуть, щоб я сиділа і мовчала, адже тоді свекруха залишить дім синові. Мої подруги після весілля всі орендують квартири і заздрять мені, а я навпаки хочу просто звідти втекти.
Чоловікові подобається жити біля матері і він про власне житло не хоче і думати. Ще він мені розповів про те, який ультиматум поставила його матір – якщо ми переїдемо на власне житло, то свекруха не залишить нам будинок. Але мені байдуже на нього, тим паче нам він ще точно не скоро дістанеться, то що я маю кращі роки сімейного життя так змарнувати?
Як мені переконати чоловіка, що нам потрібно жити окремо?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!