Моя мама з 2019 року працює та живе у Польщі.
То в готелях працює, то на сезонний збір овочів їде. Словом, крутиться, як може. Бо попробуй прожити на зарплату виховательки у дитячому садку. Тоді з чоловіком якраз зіграли весілля та переїхали жити на квартиру. Адже краще, нехай краще рідні люди тут мешкають, аніж чужі.
Ми зробили ремонт повністю оновили меблі та техніку, перепланували ванну та туалет. Звісно, мама на це також давала якісь кошти, але ми самі хотіли все зробити. А ще матуся допомогла Павлові купити машину – якраз її орендодавець, у якого вона винаймала кімнату, продавав свою машину, Пежо. То мама домовилася і за знижку, і за документи, і за те, аби її привезли до Франківська.
Повірте, й дня не вистачить, аби я розказала, що за ці роки мама нам робила. І на початку вересня вона вирішила приїхати до нас у гості. Тоді якраз була субота, вихідний день.
Ми б мали її зустріти у Львові на вокзалі та забрати до Франківська. Однак, у Павла були інші плани:
– Я обіцяв своїй мамі поїхати на дачу. Вона просила там поприбирати та огірки зібрати пізні!
Мене це трішки засмутило, адже Павло ще тижні три тому точно знав про приїзд моєї мами. Тому я попросила подругу підвезти мене до Львова, назад ми вже їхали з мамою автобусом. Довелося збрехати, що машина зламалася.
Але далі було тільки гірше – Павло немов навмисне ігнорував присутність моєї мами. То чай зробить тільки для нас, а про неї забуде. То вимкне світло у ванній, коли там мама милася. Ну навіть стіл сервірував тільки на двох людей.
– Ну я ж не звик ще до твоєї мами, нас завжди вдома двоє, а тут чужа людина! – виправдовувався чоловік.
Чужа людина? Хіба він забув, що саме моя мама віддала нам цю квартиру та завдяки моїй мамі у нас є машина?!
Тиждень тому ми вирішили з мамою поїхати на шопінг. Купили їй нову курточку та чобітки, собі взяла хіба джинси та дві кофтинки.
Ось вже виходимо з магазину – як до мене телефонує чоловік:
– Ти куди стільки грошей спустила, як в унітаз?!
– Ми з мамою пішли, купили собі одяг на осінь. Вже холодно, а тут якраз знижки були.
– Тоді чого ти за це все платила, а не твоя мама? Вона гроші має!
Я просто не знала, що відповісти. На щастя, моя мама цього не чула.
Здається, що мій чоловік скоро взагалі викине маму на вулицю, як цуценя. Чому він так нахабно до неї почав ставитися? Хіба забув, що вона зробила за всі ці роки важкої праці? Мені дуже соромно про це писати. Але я не знаю, що далі робити. І де знайти вихід з такої ситуації.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!