Декілька років тому моя мама та свекруха одночасно вийшли на пенсію. Ми з чоловіком розуміли, що на ті смішні копійки від держави вони не проживуть, тому вирішили допомагати. Ну а що? Ми досить добре заробляємо, у нас власний бізнес, який приносить великий дохід. Тим паче, це ж наші рідні люди.
Ми щомісяця оплачуємо їм комунальні послуги, привозимо продукти. Закуповуємо все порівну – макарони, гречка, рис, овочі, консервація, якісь солодощі до чаю, м’ясо. Ну і ще ліки, бо у мами проблеми з серцем.
Але хочу зауважити, що свекруха отримає набагато більшу пенсію, бо має ще виплати за заслуги, бо чорнобилець.
Ми з Олегом ніколи не рахували, кому і скільки будемо давати. Комунальні в кожної порівно виходили, добре, що мали ще субсидії. Та і загалом, крім комуналки, ми ще минулого літа зробили у свекрухи ремонт на кухні, цього літа подарували мамам путівки в Трускавець у санаторій.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Але минулого місяця захворів мамин старший брат. Дядьку Роману вже під 80, ні жінки, ні дітей Бог йому не дав. Мама приїздила до дідька щодня туди-сюди. Але знаєте, кататися по місту більше години, ще й ті корки постійні. Це досить важко для літньої людини.
Тому мама вирішила забрати дядька Романа до себе. У неї 3 кімнати, багато місця. І поруч є лікарня, в разі чого – швидко спустилися і полікувалися. Через дорогу великий парк, вони там гуляють часто, адже дядьку корисно проводити час на свіжому повітрі.
У дядька була своя однокімнатна квартира. Але ні він, ні мама не хотіли здавати те житло в оренду чи продавати. Закрили на ключ, запасі віддали сусідці, аби та на всякий випадок дивилася, чи все нормально вдома. Тим паче, там старенький ремонт, меблі зношені вже і не дуже зручні. Треба було вкластися спершу в ту квартиру, а вже потім здавати.
Дядько мамі добре подякував за таку допомогу – переписав квартиру та машину на неї.
Але через те, що дядько почав з мамою жити, мій Олег взагалі перестав давати гроші. Навіть не хоче ліки купити:
– А що тут такого? Моя мама живе сама, без зайвих квартирантів.
– Це мій родич, дядько Роман!
– І що? Я не збираюся ще одного горе-родича тягти на спині. Хай твоя мама ту квартиру здає чи знаходить якусь роботу.
– Як?
– Ну так. Все, я не буду чужим допомагати. Мені зайвий рот не потрібен.
Ми дуже посварилися. І я вирішила, що краще не купуватиму собі якийсь новий одяг чи косметику, а тихцем віднесу мамі продукти.
Не розумію, чому чоловік відмовився? Це ж хворий дядько, мій родич. А він просто черство відмовляє…
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!