Мій чоловік до війни працював на заробітках. Переважно їздив до Чехії та робив там ремонти на квартирах. Однак, рівно 20 лютого повернувся додому, а через 4 дні війна почалася! Ну і тепер його, звісно, ніхто закордон не випустить.
Микола почав шукати роботу у нашому місті. Однак, все не то – зарплата, робочий графік, нічні зміни. Мені на роботі ще й директор зарплату врізав аж на 5 тисяч, бо сказав “війна, все йде під скорочення”. Ну дякую, що не звільнили хоча б!
А у нас 3 діток – старшому 12, середній 10 та наймолодшому 6, у вересні пішов до школи. І кожного треба прогодувати, одягнути, купити якісь солодощі чи іграшки. Вже собі цього року купила курточку на секонді, бо грошей було дуже і дуже мало. Молодший доношує портфелі та спортивну форму старшого, і через це його у класі дражнять.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Чоловік влаштувався охоронцем на якусь фірму, але це не рятувало нашу родину від фінансових проблем. От раніше, коли Коля був у Чехії, то ми могли на ремонт відкласти у дитячій кімнаті, поїхати кудись на відпочинок в Одесу чи Буковель, купити малюкам нові телефони та планшети. Адже у Берліні платили в євриках та кронах, до війни курс був такий вигідний, аби тут, в Україні, все міняти.
Колька старався якось виїхати за кордон. Шукав лікарів, які зроблять йому умовну довідку та підпишуть папери. Але все марно. Тільки дарма тисячу доларів витратили на цю пригоду!
Ну і от зараз у Миколи нова вигадка щодо того, як виїхати закордон:
– Слухай, нам треба розлучитися.
– З якого це дива? Геть здурів?
– Послухай. От ми розлучимося та я стану єдиним опікуном дітей. І вже буду вважатися багатодітним батьком та виїду закордон.
– А мені що робити?
– Нічого, потім зможеш забрати дітей з Чехії додому чи переїхати до мене, якусь роботу собі файну знайдеш на заробітках.
– Але ж ми у церкві вінчалися, давали обітниці..
– Ну я не назавжди тебе кидаю! Ти зараз готова все перекреслити заради своїх принципів дурнуватих? А про мене та дітей подумала?
Вже 4 день поспіль Коля насідає мені на вуха та каже, аби я підписала всі готові папери до розлучення. Він вже на перед відніс “подачку” в РАЦС, аби нас швидко розлучили та оформили опіку над дітьми.
Навіть свекруха в курсі про цю аферу та підтримує Колю. Вчора до мене телефонувала та почала нарікати: “Ну ти така егоїстка, чоловікові шанс випав виїхати закордон, а ти все впираєшся! Хоч, аби його на війну забрали і там застрелили?!”
Я не знаю, як далі мені жити. Соромно буде дивитися друзям та родичам в очі. Он мій кум та двоюрідний брат служать у Авдіївці. А ми он тікаємо закордон, ще й такими хитрощами…
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!