Мій кум – людина дивна. Він не розуміє, яку роль відіграє мова зараз

У мене є найкращий друг з Харкова, звати Петро. Ми товаришуємо вже 10 років, він хрещений моєї доньки, часто приїздить до Києва в гості. 

Однак, після початку війни (яка триває вже декілька місяців) Петро не хоче ніяк переходити на українську мову:

– Ну что случітса? Нічєво!

Мені одночасно дуже соромно та сумно за такого друга.

Він дотримується правила, що мова не відіграє ніякого значення під час війни. І взагалі, ми живемо у вільній країні та він сам хоче говорити російською.

– Та хоть на кітайскам буду разгаварівать, мнє нікто нє указ! 

Ми вже навіть цю тему не підіймаємо, але нещодавно трапився випадок. 

Після початку війни Петро переїхав до нас жити. От пішли ми нещодавно у магазин, Петя вибрав продукти.

– Мнє, пажалуйста, сігарєти.

– Вибачте, але ми обслуговуємо клієнтів тільки державною мовою, – ввічливо говорить дівчина на касі. 

Тоді Петя крізь зуби процідив:

– Цигарки. Дай. 

– Прошу, вам які? 

– Ті

Я посміявся з такої ситуації.

Пошепки

Здається, що тоді життя провчило Петра. Ага, не на того натрапили!

– Какое право она имеет? Я гражданин свободной страни! 

– Петю, мова має значення!

– Нєт!

І мені знову стає соромно та сумно. 

Мене взагалі дивують з українців, які досі не хочуть перейти на ДЕРЖАВНУ МОВУ. Агов, ті, хто нас вбивають та нищать землі, розмовляють російською! Російська – це мова ворога та вбивці!

Мою жінку така поведінка взагалі до сліз доводить. 

Вона вчителька української мови та літератури, її бабуся з дідусем – ветерани війни. Вона наслухалася історій про те, як “добре” жити було при союзі. 

Адже мова – це те, що ідентифікує нас як сильну та незалежну націю! Що наша держава велика та могутня, маж свою історію та культуру, традиції та спадок. 

Згадайте, будь ласка, уроки української літератури. При Радянському Союзі всіх письменників та композиторів, як пропагували писати українською, просто вели на розстріл або відсилали до Сибіру!

Коли ми викорінимо з себе ту російську заразу, той “язик”, то нарешті здобудемо перемогу на культурному фронті. 

Буде багато української мови – у серіалах, фільмах, піснях, казках, поемах, вірах, навіть на рекламі у телевізорі.

Любі українці, будь ласка, розмовляйте українською мовою!

Те, що ви розмовляєте російською – ознака низького інтелекту та нехтування нашою державою. 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]

А ви погоджуєтеся з такою думкою нашого читача? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector