Любі читачі цього пабліку. Будь ласка, прошу вашої розумної поради, бо сама не знаю, що робити далі.
Мені тільки 32, живу разом зі Стасом вже 14 років. Спершу у нас все було дуже ідеально, як у фільмах. Романтика, пристрасть, кохання. Стас щотижня дарував мені квіти, коли приходив з роботи. Цілував руки за мій смачний борщик та домашні голубці. Багато відпочивали, подорожували Україною. Деякі подруги мені по-білому заздрили казали, що такі чоловіки, як Стас – то скарб!
Стасик був дуже роботящим чоловіком. Міг і лампочку вкрутити сміття винести, посуд помити, допомогти в прибиранні. Коли я була вагітна первістком, сином Дмитром, то чоловік спеціально найняв хатню робітницю. А я просто насолоджувалася цим прекрасним періодом в житті.
Однак, поступово кудись ця казковість зникала. Я вже була не такою красивою та привабливою жінкою. Після третіх пологів сильно поправилася, мене зашивали і зараз на животі красується великий шрам. Дуже важко давати ради з трьома дітьми та ще займатися хатніми справами.
І Стас наче зараз соромиться мене. Постійно дорікає, що я дуже поправилася, погано готую. Замість “спасибі” зауваження, що борщ не такий червоний чи голубці дуже пісні. А потім почалося найгірше – насмішки за фігуру:
– Ого, ти так на бегемота стала схожа в цьому костюмі. Може тобі на дієту сісти?
– Обережно, не стрибай, бо зараз підлога провалиться.
– Виглядає, наче ти все ще вагітна на 8 місяці.
Це мене дуже засмучує до сліз. Став взагалі мене ніяк не підтримує. Тільки каже, що найкраща мотивація – це приниження, аби я виробила силу волі. Але після таких слів хочеться закритися у ванній та плакати.
Поки я декреті, ще рік точно не планую виходити на роботу. Але Стас почав мене обмежувати у потребах. Дає десь 300-400 гривень і каже, аби я на ці гроші купила їсти на тиждень вперед. І обов’язково має бути в меню м’ясо, риба, різні крупи. Ну цього дійсно дуже і дуже мало, а треба ще дітям купити солодощі чи якісь іграшки
– Ти просто не вмієш взагалі грішми розпоряджатися. Не думав, що моя жінка така марнотратка!
Здається, що Стас сам давно не був у магазині та не бачив, як ціни підскочили на продукти. Тепер у нас постійно є три причини для сварки – гроші, моя фігура та хазяйновитість. Раз ми так посварилися, що Стас поїхав до батьків ночувати на 3 дні.
Ми намагалися піти до психолога, поговорити. Якось покращити наші стосунки. Однак, чую від Стаса постійно одну фразу “якщо я такий поганий, то напишемо заяву на розлучення”.
Я дуже люблю чоловіка і хочу врятувати наш шлюб. Адже не можу дозволити, аби дітки жили у неповній родині. Ну їм потрібен і мама, і тато.
Є ще шанс якось змінитися? Як нам пережити цю кризу?
Що Ви можете порадити нашій читачці в такій ситуації?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!