Мій свекор роками уникав рідного сина і ніколи не казав чому. Виявилося, причина справді серйозна

Заміж я вийшла, коли мені було 27 років. Уже не молода, але дякую Богові і за те. Для мене це був перший шлюб, а для мого обранця другий. Не подумайте, що відбила його в іншої. Він був вдівцем. Що конкретно сталося, я не знала. Чула тільки, що його перша дружина загинула за трагічних умов. 

У чоловіка і з рідні залишився тільки тато. Та й той на нашу розписку не прийшов. Він взагалі не хотів зі мною знайомитися. Я не розуміла, чому батько чоловіка не приймає мене, але вирішила не пхати свого носа. Через рік спокійного сімейного життя, я дізналася, що при надії. У нас народився син, чоловік не одноразово говорив, що він дуже схожий на його тата.

Одного дня я запропонувала чоловікові навідатися в рідне село й нарешті провідати батька, не знаю, які у них конфлікти були до цього, але так не може тривати завжди. Коли сину виповнився рік ми зібралися, придбали гостині, подарунки й поїхали до свекра показати спадкоємця. Хатина була гарненька, хоча і стара, на подвір’ї – чисто прибрано. Ми відкрили браму й зайшли всередину. З порога нас зустрів свекор, спершу не йшов на контакт. Згодом все стало зрозуміло. Я дуже здивувалася, коли він сказав, що у мого чоловіка є дочка, якій вже 17 років. Мені він говорив, що дітей у нього немає, аліменти, за словами свекра, він їй не платив. Каже, що тягнув дівчинку один, бо її мати померла, коли дівчинці було 3 місяці.

Він тоді сказав, що не хоче нас бачити й взагалі прогнав. Через декілька місяців ми дізналися про заповіт свекра. Виходить так, що цей будинок переходить тільки дочки чоловіка. Я запропонувала розділити будинок навпіл між онуками, так він нас вигнав і сказав, що вони з бабусею домоглися взяти опікунство над нею, а сина не хоче знати, тому що він хотів дівчинку залишити в дитбудинку і зовсім не згадував про дитину. Донька мого чоловіка також гостра на язик –  сказала у неї нікого брата немає, і що він їй ніхто.

Словом, просторе житло за містом нам не завадило б. Машина у нас є, тому дорога проблемою не стала б. Та й не така вона вже й далека до міста. Умови хороші. Сусіди дружні. Зате зараз нам доводиться тіснитися у маленькій орендованій квартирці. Словом, я вважаю, що за можливість треба хапатися, якщо вона є.

Чи погоджуєтеся з думкою жінки?

Або ж вчинили б так, як зробив її свекор?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector