Миколі ж хотілося бачити поряд із собою справжню жінку. Ось і знайшов собі Олю. А тепер все по-іншому

Микола стояв на кухні та мив посуд.

Він би і далі цього не робив, якби вже не залишилося жодної чашки і тарілки чистої. Прийшовши з роботи, одразу пішов на кухню та став до роботи. Ще й так борщу йому захотілося. Може б це зробити, адже він вже і не пам’ятає його смак.

Посуд прийшлось ще й замочувати, бо рештки їжі аж присохли до тарілки. А філіжаночок з-під кави штук десять. Чоловік стояв і думав, невже не можна кожну по одній після себе мити?

Живіт також дав про себе знати, їсти хотілося. А в холодильнику – пусто. Миколі аж запахло пиріжками, які він часто частував в домі Світлани. Його дружина любила готувати, у неї завжди були на плиті каструлі. То випічка, то пиріжки, то м’ясо. 

Та й чисто завжди було, жінка з посмішкою чекала з роботи Миколу та розповідала, як пройшов день. Двоє діток граються, міксер гуде — і вже з кухні пахне корицею. Або ваніллю. 

Але Миколі все що залишається, це згадувати дружину. Так в один з таких днів, коли Світлана щось прибирала, прийшов він додому й сказав: 

— Я розлучаюся з тобою.

Дружина здригнулася, але продовжувала робити свою роботу. 

— У мене є інша, — пояснив. — Я люблю її і більше не можу тебе обманювати.

Пошепки

На столі стояла свіжа випічка, а Світала й оком не моргнула й тихо промовила: 

— Візьми один рулет, бо ми стільки не з’їмо.

Микола обернувся й пішов збирати власні речі. Його нова жінка взагалі не була схожа на Світлану. Вона була молодшою, не носила джинсів, а лише плаття і спідниці. У неї не було кросівок, бо вона ходила тільки підборах.

Світлана ніколи не пропадала в салонах годинами, як ця жінка, та не займалася фітнесом. Але це не заважало їй залишатися милою та стрункою. У вузеньких джинсах і куцих кофтинках, із косою-«колоском» мала вигляд старшокласниці.

Але Микола хотів справжньої пристрасті та й зв’язався з Олею. А тепер готує сам, прибирає за двох та й сорочки собі прасує. Для нього тепер запах випічки з кухні з’являється лише у снах.  

Прибравши на кухні, Микола попрямував у вітальню. Там сиділа Ольга та гортала в телефоні стрічку соціальних мереж. З боку було ще три горнятка з-під кави.

— Зайчику, ти в мене молодець! Як я раніше без тебе справлялася? Ось глянь, які я нігті сьогодні зробила. Класні, правда? Ходи, мій пупсику, я тебе обніму…

Як ви думаєте, чи повернеться Микола до Світлани? І чи зможе пробачити йому дружина?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector