Моя донька категорично проти моїх стосунків із Василем. Вона навіть не дозволяє мені привести його у мій же дім.
Світлана єдина моя донька. Коли їй було лише 4 роки, ми з її татом розлучились. Колишній чоловік виплачувала лише якийсь мізер на доньку перший рік, а тоді і зовсім перестав. Ми жили в однокімнатній квартирі та постійно в боргах.
Так тривало, доки Світлана не вступила. Вона гарно навчалась у школі та вступила на бюджет. Я розуміла, що ще трохи і дочка захоче заміж. Сама думка, що я нічого не зможу їй дати гнітила мене. Бо найнеобхідніше – це житло. Тоді то я і вирішила поїхати до Португалії на заробітки.
Спочатку планувала купити квартиру собі та дочці, але Світлана переконала мене, що будинок краще. Спершу в планах був невеликий будиночок, але після того, як дочка вийшла заміж, я зрозуміла, що будуть і онуки. Тому дім має бути великим з багатьма кімнатами.
Мій зять Артем виявився роботящим та розумним. Він повністю віддався ідеї зробити ремонт у новому будинку. Тож я зі спокійною душею надсилала всі гроші Артему, а він займався облаштуванням будинку.
Я пробула на чужині 20 довгих років, які промайнули, як один день. Мені зараз 62 роки. Я вже вирішила повертатись додому.
Світлана зраділа, що я повертаюсь, бо планувала, щоб я доглядала її дітей, та у мене плани були інші.
Ще під час перебування в Португалії я списалась зі своїм знайомим Василем. Він давно розлучений. Ми почали листуватись, а тоді зустрілись кілька разів. У нас багато спільного, тож вирішили побратись і байдуже скільки нам років. Василь мав переїхати жити до нас.
Коли про це дізналась Світлана, вона лютувала від незадоволення:
– Ти збираєшся привести чужого мужика у наш дім? Який ти приклад онукам подаєш? – кричала донька.
– Я вже достатньо доросла, щоб приймати такі рішення і це мій дім, тож маю повне право приводити кого захочу.
– Артем теж доклав зусиль до будівництва, а той Василь прийде на все готове.
– Я поважаю твого чоловіка, але він не вклав жодної копійки у цей дім. Тож це те саме.
– Не те саме. Я проти, щоб він тут жив. Якщо так хочете, то живіть у нього. В чому проблема?
– По-перше, це мій дім і я звідси нікуди не піду, по-друге, у Василя невелика квартира, де мешкають його син із сім’єю.
Дочка категорично проти переїзду Василя до нас. Я ж хочу нарешті відпочити та влаштувати своє життя. Хіба ж я не маю права на це у власному домі?
Вибачте. Даних поки немає.