Моє життя було досить важким. Я зростав в дитячому будинку. Мої батьки написали відмову від мене ще у ранньому віці, коли я був зовсім маленьким, тому я їх не пам’ятаю. З раннього дитинства я зрозумів, що можу розраховувати виключно на себе. Поки мої однолітки прогулювали уроки та байдикували, я вчився. Я поставив собі за мету влаштувати життя так, щоб мої майбутні діти ні в чому собі не відмовляли. Я завжди мріяв стати успішною людиною, яку будуть цінувати та поважати.
Після армії, я розпочав будувати свій бізнес, це було виробництво бруківки. В той самий час, я познайомився зі своєю дружиною, звати її Тамара. Через рік ми одружилися, а згодом у нас з’явився малюк. Я був дуже щасливими чоловіком, мені здавалося, що нічого більше не потрібно в житті, окрім сім’ї. Мій бізнес процвітав, я почав виробляти не тільки бруківку, але й блоки і ще багато декоративних виробів. Дружина моя ніколи не працювала, займалася лише господарством та дитиною. Проблем з грошима у нас ніколи не виникало. Ми жили в достатку та любові.
Одного дня я прийшов додому, не попередивши про це свою дружину. Моя робоча поїздка скасувалася в останню хвилину, тому я повернувся. Коли відчинив двері, то побачив свою Тамару з іншим чоловіком. Був скандал, своїй дружині я сказав, щоб вона збирала речі та йшла з мого дому. Але Тамара не зробила цього, вона просто “переїхала” в іншу кімнату. Довго просила пробачення, благала не залишати її, обіцяла, що ніколи більше зі мною так не вчинить. Я пробачив, бо щиро її кохав і дуже хотів, щоб наш син виріс в повноцінній сім’ї.
Все почало налагоджуватися. Минуло три роки, у нас народилася донечка. І все було б добре, якби дружина не взялася за старе. Додому вона більше чоловіків не приводила. Але одного разу я помітив її в ресторані з чоловіком, вони пообідали та пішли в готель. Я пішов слідом за ними, постукав в номер, двері відкрив той чоловік, а в ліжку я побачив свою дружину. Знову суперечка, вона знову благала, просила вибачення, і я знову вибачив, я не уявляв життя свого без своєї донечки, та й дуже хотів, щоб діти не росли в скандалах та криках.
Через декілька років Тамара мене приголомшила. Вона знову почала зникати, але тепер на декілька днів. А коли поверталася, просила вибачення, обіцяла, що це було останній раз і я прощав, але це ніколи не закінчувалося.
Одного разу наша донька занедужала і аналізи потрібно було здати і батькам. Яке ж було моє здивування, коли я дізнався, що я не батько маленькій донечці. Я заборонив Тамарі говорити з донькою на цю тему.
Через два роки Тамара занедужала. Висновок фахівців був зовсім не втішний. Вона перестала гуляти, проводила час завжди дома. На той час я зустрів приємну жінку, яку дуже покохав. Але вона поставила мене перед вибором: або вона, або сім’я. Я вибрав сім’ю, заради маленької донечки.
Напевно зараз всі здається, що у нас ідилія, але коли заглянути всередину, то проблем багато. Я не можу піти з родини, та залишити дружину в такому становищі, можливо, це йде з мого дитинства. Я дуже хочу, щоб мене поважали та кохали. Я стільки працював заради своєї сім’ї, постійно старався віддати їм найкраще.
Що б ви порадили чоловікові?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!