Моя дружина має дитину від іншого чоловіка, про що вона мені нічого не розповіла ні до ні після нашого весілля

Дітей я дуже люблю. У моїх батьків було 5 малюків і ніхто ніколи не жалівся на те, що це важка чи клопітка робота. Приклад я хотів би взяти з рідних, тому й сам мрію про власних чад. Втім, я ладен виховувати тільки своїх дітей. Чужі мені не потрібні. Я ніколи не зміг би стати хорошим батьком для сина або доні, народжених від іншого чоловіка. Для мене це дуже низько. Тож я не розумію людей, які погоджуються на таке і приймають чужих діток.

Навіть дружину я обирав собі дуже довго та уважно. Вона мала бути гарною, розумною, стрункою, доброю, хазяйновитою. І обов’язково без якогось поганого минулого. Особливо без шлюбів та дітей. Чому так, я вже пояснив зверху.  Про всі свої принципи я заявив Степанії ще перед тим, як ми почали зустрічатися. Вона мирно покивала головою і сказала, що з цим проблем не буде. 

Так ми прозустрічалися два роки і згодом одружилися.

І почали ми жити разом. Втім, не минуло й місяця, як я дізнався, що у моєї Стефанії є шестирічний син. І точно не від мене. Це мене сильно розлютило. Вона ж могла одразу про все мені розповісти. Для чого було обманювати? Ясна річ, що ніякого весілля не було б, якби я знав правду.

І що мені тепер робити?  Жінка вже вагітна від мене. Ми знали про це ще до весілля. Тому й поспішили з ним, бо могли б ще 2 роки погуляти. Або вона зробила це спеціально, щоб одружити на собі й не залишити права вибору. Але я не хочу жити з брехухою. Раптом це ще не все і вона продовжить мене обманювати надалі? Я не збираюся виховувати чужу дитину, але не можу покинути свою.  

Напевне, доведеться подавати на розлучення. Буду відсуджувати у неї свого сина.

Якби не випадковість, то я нічого  і не знав. Стефанія навіть не планувала нічого мені розповідати. Дитина жила з її батьками. Але хіба так тривало б вічно? Така собі з неї мати тоді. ТА й батьки у неї не житимуть вічно. Рано чи пізно довелося б забрати дитину до себе. Як вона планувала мені це все пояснити?

Зараз іду до РАЦСу. Маю серйозний намір розлучитися.

А хіба ви не вчинили б на моєму місці так само?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!