Я знаю те, що моя матір зустрічалася з одруженим чоловіком, а згодом вона від нього завагітніла. Коли народився я, у неї не було свого житла, тому ми постійно змінювали місце проживання, орендували різні кімнати. Пам’ятаю, що мені виповнилося п’ять років, коли матір зустріла чергового чоловіка. Тоді він сказав, щоб вона вибрала: або я, або він. Зробити вибір для неї не склало труднощів і вона ж цієї ночі привезла мене до батька з усіма документами. Просто залишила мене на порозі квартири і втекла. 
Батько одразу зрозумів, що відбувається. На диво, його дружина прийняла мене добре. Вона дуже сварилася з батьком та дорікала йому, а коли той вирішив здати мене до притулку, стала на мій захист. Я з дня в день виглядав у вікно й чекав, коли мене забере мама, але цього так і не сталося. Згодом дружину батька я став називати мамою. Батько не любив дітей і від своєї дружини, точніше був до них абсолютно байдужий, а мене він взагалі не помічав. Він від нас вимагав ідеальної дисципліни, мав суворий і деспотичний характер. Хоча від батька я не почув жодного ласкавого слова, він матеріально мене забезпечував, оплатив мені навчання в інституті.
Коли я був студентом, батько покинув нас заради іншої жінки, тоді ми всі видихнули. Згодом він потрапив в аварію і залишив після себе спадщину. Ми всі стали повноправними власниками його компанії і банківських рахунків. На той час нашій сім’ї належала велика логістична фірма. Я закінчив навчання тоді, коли компанія відкривала філію за кордоном, сім’єю ми вирішили, що там я стану директором. От і почав збирати речі в іншу країну. Саме в цей період з’явилася мати. Я одразу її впізнав, хоча вигляд у неї був не найкращий.
«Синку, я твоя справжня мати! Ти вже такий дорослий! Я дуже скучила за тобою, приїхала, щоб жити поруч.»
Я вражений був її нахабством:
« Я пам’ятаю тебе. В моїй пам’яті викарбувався момент, як ти залишила мене під дверима чужої квартири, а сама втекла до коханця. Я тоді ще був зовсім маленьким, а тобі було байдуже. Ти мені не мати. Моя мама зараз, їде разом зі мною. А тебе я навіть знати не хочу».
Можливо, це було жорстоко, але в мене є мама, яка прийняла мене у свою сім’ю та виховувала, як рідну дитину. Моя мама – та, що не побоялася взяти дитину свого чоловіка від сторонньої жінки, яка подарувала мені море любові і ласки. Саме вона не покидала мене, коли я лежав хворий в лікарні, і підтримувала, коли програв на міських змаганнях. Ні від рідного батька, ні від матері я не отримав такої ніжності, як від цієї жінки.
Саме вона стала моїм ангелом-охоронцем і тепер моя місія піклуватися про неї.
Що думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!