У нашому місті є озеро та невеликий пляж поруч. Ми з дітьми часто ходимо туди купатись та відпочивати влітку. Там завжди багатолюдно.
Цього року до нас приїхала в гості моя мама, вона живе за 70 кілометрів від нас. Це було справжнє свято і для мене, і доньки. Я аж ніяк не могла уявити, що її гостина закінчиться сваркою та скандалом.
Одного спекотного дня моя мама з донькою пішли на пляж без мене. Тоді вона у нас гостювала уже 4 день. У мене були справи, тому я пішла в місто, а тоді повернулась додому готувати обід.
З пляжу мама з донькою прийшли з повними руками різних іграшок та ласощів.
– Що то за свято? – питаю.
– То Катя знайшла на пляжі ланцюжок, ми його здали в ломбард і все те купили. Що я не можу онуку порадувати? – відповіла як ні в чому не бувало мама.
Я була шокована такою поведінкою мами. Ми навчаємо Катю чесності та порядності.
От наприклад, знайшли минулого місяця в магазині гаманець. Віддали його касиру, аби повернув власнику. А тут бабуся онуці показує геть іншу манеру поведінки та говорить, що це нормально.
– Мамо – кажу – що це таке? Для чого ти такий приклад Каті показуєш?
– Ти така свята. Німб не тисне? Якби не ми знайшли, то хтось інший, і вчинив би так само.
– Мені на інших байдуже, нехай роблять, що хочуть. Я говорю про свою дочку. Як так хотіла здати а ломбард той ланцюжок, для чого було Катю з собою тягнути?
– Я не можу онуку побалувати чи що?
– Можеш, але за свої гроші, а не чужі. Крадені.
– Які крадені? Ми знайшли, а не вкрали.
– Знаходять своє, а якщо це чуже, то крадене.
Я пішла до доньки. Катя, коли ми з мамою говорили, була у своїй кімнаті.
– Мамо, я хотіла віддати той ланцюжок чи в поліцію, чи жінці, що там катамарани здає в оренду, але бабуся не дозволила.
– Не хвилюйся, ти вчинила б правильно, я знаю. Так, як зробила бабуся, робити не потрібно.
– Я знаю.
Після слів Каті ми з мамою ще дужче посварились. Вона образилась на мене, зібрала валізи і поїхала.
Я не шкодую, що висловила мамі все з цього приводу, бо не дозволю вчити доньку такому.
Тепер не знаю, коли Катя ще побачиться з бабусею. Хто зна, чого мама захоче ще її навчити.
Хіба ж я не права?