У мене є молодша сестра. І це могло б бути приводом для гордості, але у неї серйозні проблеми.
Знаєте, у людей є різні форми залежностей. Ось одна із таких чудернацьких дісталася і моїй сестрі. У неї наче манія на те, щоб постійно зичити у людей гроші. Вона бере в борг у знайомих та родичів і ні копійки їм не повертає. Закінчується все відмовками та брехнею. Так кілька годин перетворюються у тижні, а тижні – у роки. За цей час сума встигає сягнути космічних вершин.
З першого погляду здається, що суми не такі вже й великі. Але сумарно вони й справді космічні. Усе почалося кілька років тому, коли сестра позичила у колеги кілька сотень. Уявіть, цей борг вона донесла із собою досі. Випрошувала вона це все на дітей, мовляв, її саму обікрали, а діткам їсти потрібно. От хороші люди на таке й велися.
У неї, до слова, є чоловік і 5 дітей. Ніхто із них про суму заборгованості, як і про саму її наявність, навіть не здогадується.
Сама ж сестра зізнатися комусь боїться. Думає, що вижене її з дому. Це мені випадково не пощастило про все довідатися. Розповіла батькам. Їм навіть кредит довелося взяти, щоб погасили заборгованості.
До певної миті вона ще працювала на тій роботі. Потім знову завагітніла і пішла у декрет. Але на тому брати в борг не перестала. Просто продовжувала зичити і не віддавати.
Далі люди не витримували і починали скаржитися нашим родичам. Мовляв, зичить ваша доня кошти на діток і не віддає місяцями. Словом, обіцянки сестри вже всім набридли. Коли ми запитували у неї, на що ж ідуть ті кошти, то у відповідь чули, що це на побутові витрати. Що там було насправді, ми не знаємо.
З її чоловіком ми не сильно спілкуємося. Стосунки дуже натягнуті. Ми взагалі були проти цього шлюбу. Знаємо, що він – ще той скнара. Часом не дає грошей навіть на найнеобхідніше, тому не дивно, чому сестра нічого не каже йому про борги. Але дивно, що сестра докотилася до такого. Раніше у неї не було подібних звичок: і з дітками встигала, і на роботі працювала, і знали її як хорошу людину. А що змінилося потім – для мене й досі велика загадка. Сама зізнається, що це скупий чоловік її до такого доводить. А коли пропонуємо їй розлучитися, то виступає категорично проти. Каже, що не потягне 5 дітей сама. Він – батько, тож хай годує.
Зараз вона знову в декреті.
Я вже сама не раз із нею говорили на цю тему. І сварки були, і мирним шляхом намагалися. Не доходить до людини. Як їй пояснити, що так жити постійно у неї не вийде, я не знаю. Чую тільки, що добром це все не скінчиться.
Хоч батьки і погасили один борг, там уже інший виріс. Сума накопичилася чимала. Тепер ось знову вислуховуємо скарги на неї. Батькам цього разу казати боюся. На них і так кредит. Та й зайвий раз перейматися їм не варто. Може, ви щось підкажете?
Як допомогти сестрі?
Що б ви зробили у цій ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!