Зять у мене чудова людина. Працьовитий, хазяйновитий, ще й до моєї Оленки, як до королеви відноситься. Дітки одягнені, ситі, мають багато іграшок. Поки вони живуть у мене, але помалу відкладають на власну квартиру. Я не була проти, що діти поживуть зі мною декілька років. От що я сама робитиму у 3-кімнатній квартирі з котиком? Тим паче, Олена декілька місяців тому народила другу донечку, тому допомога моя потрібна.
Але от сваха, Ольга Геннадіївна. От чесно, хай би її чорти побрали! Такої немудрої жінки я ще, певно, ніколи в житті не зустрічала.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Мене дуже дивує її поведінка. Робить онукам подарунки, але через декілька днів просить за це гроші. Принесе старшій онуці Христинці шоколадку або лялечку Барбі, а потім каже Олені чи Владу “віддавайте гроші”.
От для мене подарунок – це така річ, яку дарують від серця з добрими намірами. Її ніхто не просив купувати спеціально. І точно потім не вимагають повертати кошти. Та навіть та нещасна шоколадка, яка коштує 25 гривень у магазині. Хіба їй ті гроші зроблять таку велику погоду?
Я розумію, що пані Ольга пенсіонерка, але ще має роботу, продає на ринку молочку. Ну точно жіночка не голодує, повірте. Мені просто для онуків нічого не шкода, я от майже всю зарплату їм на іграшки чи солодке віддаю. Адже дітки – то таке щастя.
Олені було трохи ніяково за таке “прохання” свекрухи. Але не хотіла сваритися, тому віддавала їй готівкою. Навіть як онучка старша їхала до бабусі, то потім сваха показувала з магазину чек:
– То Христя захотіла батончик шоколадний. І ще он сік. У мене пенсія маленька, я б краще собі на ці гроші ліки купила.
Але я не раз чула, як Олена намагалася поговорити з Владом:
“Це не нормально. Якщо вона не має грошей, то чого постійно приносить солодке?”
“Не знаю. Я і сам не розумію логіку мами. Ти їй казала, що тих подарунків не треба?”
“Казала! Вона все одно купує!”
Але знаєте, все має свої межі. Тиждень тому сваха прийшла до нас у гості після церкви. І сказала, що має для Христинки подаруночок – нову курточку. Христинка зраділа, бо давно хотіла обновку. Тим паче, зі своїх попередніх вона вже добряче виросла за літо.
І от дістає сваха ту курточку з пакета. Ну я була шокована, онучка взагалі ледь не заплакала. То якась ганчірочка, а не куртка нормальна. Дуже легка, без теплої підкладки. Для такої холодної осені точно не підійде, дитина простудиться. Ще й такий колір болота, наче от її хтось забруднив.
– То така мода, бабуся краще знає.
– Але мені не подобається. Мамо, я не буду це носити.
– То бабуся для тебе старалася, а ти так цінуєш?
Христинка вже з ввічливості поміряла курточку. Виявилося, що сваха ще й прогадала з розміром. Рукавчики довгі, по плечиках не лякає нормально. Видно, що ця модель на такого старшого підлітка, а не для дівчинки в 4 класі.
– Нічого, тут можна вшити. А тут ось підкотити рукава. Нічого куртці не бракує!
– Добре, я віднесу в майстерню курточку. Дякуємо.
– Та дякую в кишеню не покладеш. Я на базарі за неї дала 1500.
– І що? Зараз весь одяг такий дорогий.
– Ну я не заробляю мільйони на тому базарі. Ти зараз віддаси чи потім Влад мені завезе решту?
І тут моя донечка так вибухнула зі злості, сама вперше її бачила в такому стані. Дістала валізу та почала складати всі “подарунки” свекрухи – одяг, ляльки, іграшки, пазли. Навіть коробку з солодощами впихнула:
– Прошу. Знаєте, нам такі подарунки від вас не потрібні. Ми з вас колись гроші брали за квіти, які приносили на свята? Чи за холодильник, який минулого року на 8 березня купили?
– Так я пенсіонерка, у мене ще робота є. Мені важко.
– Тоді запхайте свої гроші в одне місце і більше не діставайте. Ми з чоловіком самі можемо їм купити куртку чи вафлі. А рахувати кожну копійку – то просто жидівство. Тим паче, за таку ганчірку я б і 500 гривень не заплатила.
Сваха показово образилася та пішла геть. От вже тиждень не телефонує та не купує подаруночки.
Але я не засуджую свою доньку. Адже розумію, що рано чи пізно вона б мала поставити свекруху на місце. Всьому має бути межа, навіть такій нахабній поведінці.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!