Мене виховували бабуся та мама. Свого рідного тата я ніколи не бачила, навіть імені не знала. Він покинув маму ще до мого народження.
Звісно, мамі було дуже важко мене підіймати на ноги. Вона працювала у дві зміни на заводі, я її часто не бачила днями. Добре, що бабуся була поруч, забирала мене зі школи, ми багато гуляли. Певно, бабця хотіла так компенсувати недостачу уваги з боку мами.
Але коли мені виповнилося 10 років, то бабуся важко захворіла. Ми не мали багато грошей на лікування, тому мама заклала у ломбард плазму та золото. Однак, дорогі ліки та операції не допомогли.
Бабуся наче сама відчувала, що скоро піде на небеса і переписала на маму свою двокімнатну квартиру на Левандівці. Мама зробила там невеличкий косметичний ремонт та знайшла мешканців на оренду.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Платили нам добре, половину грошей мама відкладала на картку, решту витрачала на мене. Я мала вже гарний одяг, телефон, ноутбук, влітку ми їздили відпочивати в Одесу.
– Доню, але ти нікому не заїкайся навіть про квартиру.
– Чому? Що поганого в тому, що ми маємо 2 квартири?
– От побачиш, менше знають – краще сплять.
Ну я дотримувалася таких настанов від мами. Ніхто з друзів чи знайомих не знали про квартиру на Левандівці. І навіть коли я познайомилася з нареченим Михайлом, то нічого не казала. Нащо йому знати, то і так квартира мами.
Місяць тому він зробив мені пропозицію і ми почали готуватися до весілля. Свекруха, Ольга Василівна, одразу сказала, що заплатить тільки за половину гостей з їх родини та за костюм, а решту має давати моя мама.
Ну і тиждень тому моя мама принесла до ресторану велику пачку грошей
– Нічого собі, свахо. Це ви банк пограбували?
– Ні, просто економила і відкладала для дитини гроші. Прошу, тут за наших родичів завдаток. Решту віддам ближче до весілля.
– То кредит? Чи позичили в родичів?
– Я здаю квартиру в оренду. Тепер вам спокійніше?
І після того, як свекруха дізналася про житло, то дуже змінилася. Почала намовляти Михайла, аби ми переїхали туди жити, щоб не купувати інше житло. І що я, як справжня жінка, повинна ще й прописати там чоловіка. Ну просто абсурд!
Михайло у всьому слухається своєї мами:
– Ти бачиш, скільки зараз коштує квадратний метр? Тисячу доларів? Хочеш, аби я нирку продав чи що?
– Ну можемо взяти іпотеку.
– До біса та іпотека, коли у тебе є нормальна квартира на дві кімнати. Гроші гостей з весілля ми вкладемо у ремонт.
Однак, я проти такої ідеї. Це житло мами і я не хочу ним розпоряджатися. Розумію, що квартиранти приносять нормальний дохід, бо зарплата в неї маленька, тільки 8 тисяч. Ну хіба на ці нещасні гроші можна зараз прожити?
Михайло вже умови мені ставить “нема квартири – то нема весілля”, навіть обручку забрав.
Що мені робити далі? Мама каже, що варто скасувати весілля і дорікає, що мій Михайло дуже корислива людина.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!