Я вже далеко не молода. Живу із сім’єю в місті. Кілька місяців тому померла моя ненька. Вона жила в селі й досить довго хворіла. Коли почалась війна моя добра ненька сама запропонувала:
– Хочу пустити жити переселенців. Зараз важкі часи, треба людям допомагати, та й мені буде добре, хоч швидку зможуть викликати.
Я погодилась. Це здалось чудовою ідеєю. Вона прихистила досить бідну жінку, яка з трьома дітьми на руках тікала з Херсонщини. Люда виявилась дуже хазяйновитою, ще й мала освіту і досвід роботи медсестри. Хіба ж не чудово. Я могла не перейматися, що ненька одна. Адже сама не маю змоги часто приїжджати, багато роботи, чоловік, донька до вступу готується.
Ви не уявляєте, як мама полюбила Людмилу. Вона навіть помолодшала біля неї. Переселенка гарно готувала, все в хаті робила, ще й з лікуванням допомагала. А тоді прийшла в наш дім біда – в мами стався інсульт і її паралізувало. Я не знала, що робити. Взяла відпустку на місяць, та надалі знаходитися в селі не могла. І тут Людмила запропонувала:
– Ви для нас наче рідні й грошей не берете за проживання. Дозвольте мені доглядати вашу маму. Я все робитиму!
Насправді в мене й вибору не було. Людмила чудово справлялася з роботою і грошей в мене брати не хотіла. Та минув рік і мами не стало. Та мені було приємно розуміти, що вона відійшла на той світ не сама, а поруч із доброю і щирою людиною.
Тоді я й прийняла рішення. Відразу після похорону сказала рідним:
– Я віддам мамину хату Людмилі. Нехай живе з дітьми. Впевнена, цього б і мама хотіла.
Чоловік відреагував досить спокійно, а от мою доньку це обурило.
– Будинок мав мені залишитись. Як ти можеш чужим людям його віддавати?
– Доню, але ж ти ніколи не будеш жити в селі.
– Я його продам.
– Він коштує копійки, вони тебе не врятують. Та хто його купить. Тим паче в нас ситуація фінансова не така погана. А люди все втратили.
Та донька не заспокоїлась, поскаржилась свекрам, вони мені такий скандал влаштували. Звинувачували, що я живу коштом чоловіка, а майно хочу просто так віддати.
Дуже мене все це засмутило. Не розумію, чому люди стали такими жорстокими і жадібними. Тепер не знаю що робити.
Віддати будинок чи залишити донечці, як гадаєте?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!